Принцип дзеркала – Одна з ключових концепцій у психології, яка полягає в тому, що наша внутрішня психологічна складова може відбиватися на поведінці та взаєминах з оточуючими. Цей принцип допомагає зрозуміти механізми взаємодії людей та розкрити сутність їхніх внутрішніх конфліктів. Але звідки з'явилася ця ідея, і хто став її творцем?
Один із піонерів принципу дзеркала у психології – Мартін Бубер, німецький філософ і психолог, відомий своїми дослідженнями у сфері міжособистісних відносин. Бубер стверджував, що кожна людина – це неповторне та окреме «Я», яке взаємодіє з іншими людьми на основі визнання та взаємодії. Він вважав, що відносини між людьми можуть бути зрозумілі через поняття «Я-Ти» та «Я-Воно», де «Я-Ти» відображає взаємодію на рівні визнання та щирого спілкування, а «Я-Воно» описує відносини, засновані на інструментальності та використання іншої людини для досягнення своїх цілей.
Другим дослідником, який продовжив розвиток концепції принципу дзеркала, стало поняття рефлексії, введений у психологію Джуліусом Каганом Він стверджував, що наша свідомість формується через взаємодію з навколишнім середовищем, і ми спостерігаємо себе з боку, ніби оцінюючи свою поведінку та реакції. Каган вважав, що ця здатність до самоспостереження є невід'ємною частиною нашого "Я" і дозволяє нам зрозуміти та аналізувати своє ставлення до навколишнього світу та інших людей.
| Учень | Винахід |
|---|---|
| Іван Петрович Павлов | Умовний рефлекс |
| Сігмунд Фрейд | Психоаналіз |
| Карл Густав Юнг | Аналітична психологія |
Хто створив перше дзеркало?
Винахід справжнього скляного дзеркала слід зарахувати до 1279 року, коли італійський монах-францисканець Джон Пекам описав спосіб покривати скло тонким шаром олова. Виробництво дзеркала виглядало так.
Що таке дзеркало у психології?
Неприємна зустріч, яка залишає у нас важкий осад. Розмова, яку ми продовжуємо подумки, давно розлучившись із співрозмовником… Техніка «Дзеркало» допомагає подивитися на ситуацію з різних сторін та самостійно змінити ставлення до неї.
Як з'явилися дзеркала?
Всередину розпеченого скляного міхура заливалося розплавлене олово (перші відомості про це датовані 1279 роком, майстер, чернець Джон Пекам). Після остигання кулю розбивали. Шматки використовували у ролі дзеркал.