Що додати в суп, щоб він не скис: базові правила зберігання

Якщо суп швидко прокисає, це скоріш за все пов’язано з порушеннями технологій приготування та/або зберігання.

Найчастіше ми варимо цю першу страву з запасом і не з’їдене сьогодні зберігаємо в холодильнику. Але це не гарантує того, що вона не зіпсується. Тому сьогодні ми дізнаємося, що додати в суп щоб він не скис.

Говорячи про те, чому курячий суп швидко прокисає (і будь-який інший, насправді), це пов’язано з порушеннями технологій приготування та/або зберігання. Існує кілька лайфхаків, як продовжити життя супу й насолоджуватися ним ще кілька днів після приготування.

Як зробити так, щоб суп не скис – прості поради

Почнемо з базових рекомендацій:

• використовуйте хороші та свіжі продукти;
• зберігайте готову страву в прохолодному місці (холодильник із температурою 2-5 градусів);
• не залишайте його на плиті (це явно не прохолодне місце, а тепло лише прискорить псування продукту);
• не лізьте в нього брудними або мокрими приладами.

При варінні супу додавайте сіль : вона дозволяє йому “прожити” довше. Також не використовуйте в готовій страві необроблену термічно зелень – її краще прокип’ятити пару хвилин.

Також рекомендують уникати каструль із товстим дном, і тих, де грілося молоко (бактерії можуть сховатися в будь-яких мікротріщинах).

Щоб продовжити життя супу, не залишайте його на плиті / фото ua.depositphotos.com

Зберігайте суп в тому посуді, в якому він готувався, не переливайте його в інший , навіть якщо він вам видається чистим. Не розігрівайте всю каструлю , якщо вам потрібна тільки одна або дві порції – налийте в менші мисочки. І не зберігайте в супі ополоники та інші столові прилади – раніше ми вже розповідали, чому не можна залишати ложку в їжі.

Якщо страва зберігається в холодильнику і не з’явилося ознак зіпсованості (неприємний кислуватий запах, піна, бульйон помутнішав і т.д.), продовжити йому життя можна, якщо ще раз прокип’ятити 5-10 хвилин. Цей же варіант підійде, якщо суп тільки почав скисати, але ще не зіпсувався остаточно. Також перед кип’ятінням можна додати спеції, такі, як перець, лавровий лист і інше.

Зберігати готовий суп потрібно в прохолодному місці / фото ua.depositphotos.com

Скільки днів можна їсти суп з холодильника – ви здивуєтеся

Зберігати “перше” в холодильнику не рекомендується більше двох діб . Якщо продукт прокип’ячений двічі (типу пастеризований) – теоретично можна використовувати до 7 діб. А якщо при приготуванні використовувалися консерванти – то не більше 5 днів. Усе залежить від того, що з чого складається ваша страва. Наприклад:

• грибний, овочевий, юшку, суп-пюре і сирний – краще з’їсти за добу;
• курячий, харчо, гороховий – можна зберігати дві доби;
• солянку, борщ, суп на м’ясному бульйоні – три дні, іноді до 5.

Але щоб уникнути проблем зі здоров’ям, все-таки рекомендуємо не зберігати готові страви більше двох днів . Краще варити менше, частіше, але завжди буде свіжим, ніж “грати в ромашку” – ще можна їсти чи вже ні.

А ось чи потрібно кип’ятити суп на другий день? Ми все-таки рекомендуємо це зробити. Як мінімум, це допоможе “вбити” бактерії, які почали розмножуватися, але ще не зіпсували їжу остаточно. І пам’ятайте, що гріти краще тільки ту частину, яку будете їсти, усю каструлю не треба.

Краще варити менше і завжди їсти свіже / фото ua.depositphotos.com

В цілому, ми вже відповіли на питання, чи можна їсти суп на третій день – якщо він ще не зіпсувався, то нічого страшного статися не повинно. Але все-таки, краще не вживати готові продукти старші двох днів – не такі вже й стерильні у вас умови, а шкідливі мікроорганізми вже можуть почати розмножуватися, хоч і поки не будуть особливо помітні.

Відповідаючи на питання, чи можна їсти суп через тиждень, то якщо немає ознак зіпсованості, спробуйте на свій страх і ризик, але ми б не радили.

Вас також можуть зацікавити новини:

Кислий смак у роті: як усунути і що означає відчуття

Під час їди людина відчуває масу різних смаків. Вони допомагають насолодитися стравою, створюють гармонію із запахом та текстурою. Якщо ж кислий присмак є у роті постійно, варто занепокоїтися. Нерідко це свідчить про наявність проблем із системою травлення.

1. Як формуються смакові відчуття
2. Види кислого присмаку
3. Супутні симптоми
4. Чому в роті кислий присмак
5. Підвищений рівень соляної кислоти
6. Захворювання органів шлунково-кишкового тракту
7. Патології ротової порожнини
8. Прийом ліків
9. Кисло у роті під час вагітності
10. Що робити при появі кислого смаку у роті
11. Як позбутися кислоти в роті
12. Відео

Як формуються смакові відчуття

За розпізнавання різних присмаків в людини відповідає відразу кілька складових. Розчинені в слині речовини потрапляють на сосочки, розташовані по всій поверхні язика. Потім через дрібні пори вони проникають у простір під сосочком та приводять у дію смакові рецептори.

Вони ж вибірково пов’язують молекули речовин і запускають низку біохімічних процесів. У ході кількох реакцій інформація досягає смакової нирки всередині сосочка. Вона стимулює нервові закінчення, якими мозку віддається сигнал про інтенсивність і характер смаку.

Таке сприйняття допомагає отримувати позитивні емоції від їжі, уникати їжі зі шкідливими чи токсичними речовинами та вибирати ту, що містить необхідні для організму елементи. Смакові рецептори оновлюються раз на два тижні, тому при травмах язика смак втрачається лише на якийсь час.

Види кислого присмаку

Мозок здатний розрізняти кілька відтінків їжі одночасно. Кислий смак у роті буває:

• Зі смаком металу. З’являється при кровотечах, запалення ротової порожнини, на тлі гормонального дисбалансу або цукрового діабету. Кислинка виникає при взаємодії частинок їжі з металевими конструкціями в роті (брекетами, коронками, протезом, пірсингом).
• З гіркотою. Вказує на проблеми з печінкою та жовчовивідними шляхами. Є результатом куріння, зловживання смаженою їжею, спиртним.
• Кисло-солодкий . Виникає при проблемах із нервовою системою, інтоксикації організму хімічними речовинами, захворюваннях порожнини рота.
• Кисло-солона . Один із симптомів зневоднення, запалення слизової оболонки органів травлення, захворювань ЛОР-органів.

Супутні симптоми

Коли кислуватий присмак у роті виникає через захворювання, у пацієнта виникає ряд супутніх ознак:

• печінкові кольки;
• біль у шлунку;
• нудота, блювотні позиви;
• рідкий стілець;
• білий наліт на небі, язиці, горлі;
• смердючий запах з рота;
• сухість ротової порожнини або підвищене слиновиділення;
• печіння у шлунку – печія;
• почуття тяжкості у животі.

Чому в роті кислий присмак

Відчуття бувають одноразовими (з’являтися лише після їжі) або бути постійно. Поява кислого смаку викликають:

• підвищена кислотність шлункового соку;
• запальні захворювання ШКТ (шлунково-кишкового тракту);
• стоматологічні проблеми;
• лікарські засоби;
• вагітність.

Підвищений рівень соляної кислоти

Шлунок піддає їжу хімічному перетворенню, розщеплює мінерали та вітаміни у легші форми. Виконанню цих функцій сприяє соляна кислота. У здорової людини її концентрація становить 160 ммоль/л.

Високий рівень соляної кислоти свідчить про патологію.

Гіперсекрецію шлункового соку викликають такі фактори:

• незбалансоване харчування;
• порушення з боку нервової системи;
• шкідливі звички;
• прийом ліків;
• хронічні захворювання шлунка;
• порушення обміну речовин.

Підвищена секреція шлункового соку супроводжується такими симптомами:

• відрижка;
• печіння у шлунку;
• кислий присмак у роті;
• постійне почуття голоду;
• часті запори;
• болю в животі;
• нудота;
• блювання.

Якщо кисло в роті після їжі, є один або кілька з перерахованих симптомів – зверніться до лікаря. Без лікування підвищена кислотність призводить до таких ускладнень:

• хронічний гастрит;
• запалення стравоходу;
• виразка шлунка або дванадцятипалої кишки;
• крихкість кісток;
• ожиріння.

Захворювання органів шлунково-кишкового тракту

Якщо відчуття кислоти в роті з’являється після їжі або в лежачому положенні, зверніть увагу на такі причини:

• Гастрит . Викликає біль у животі у разі почуття голоду, тяжкість після їжі, кислу відрижку. Чергується періодами запорів із проносом.
• Гастродуоденіт . Клінічна картина схожа на гастрит. Характерні симптоми: зниження апетиту, метеоризм.
• Виразка шлунка . Викликає сильний біль (особливо після їжі), печію, відрижку кислим вмістом шлунка, почуття тяжкості в животі, швидке насичення.
• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба . Характеризується загрудинним болем, задишкою, печінням у горлі. Кисла відрижка виникає після їди при нахилі або повороті тулуба.
• Дефект діафрагми у місці проходження стравоходу . Супроводжується порушенням ковтання, гикавкою, постійним почуттям спраги, печією та болем різної локалізації.

Патології ротової порожнини

Кислий присмак у роті утворюється від збільшення бактеріальної флори. Дисбактеріоз викликають такі захворювання:

• Гінгівіт . Симптоми – почервоніння, запалення ясен, неприємний запах із рота.
• Карієс . Викликає кровоточивість ясен, гострий біль при прийомі солодкої, кислої або солоної їжі.
• Стоматит . Приводить до появи виразок, набряклості та почервоніння м’яких тканин.
• Пародонтит . Симптоми – почервоніння ясен, утворення порожнин між зубом та м’якою тканиною, неприємний запах із рота.

Прийом ліків

У роті присмак кислого виникає при прийомі таких лікарських груп:

• протидіабетичні препарати;
• антибіотики;
• гормональні лікарські засоби;
• цитостатики.

Кисло у роті під час вагітності

Якщо неприємні відчуття не супроводжуються іншими симптомами, це вважається нормою. Кислий смак при вагітності викликають:

• неправильне харчування;
• розслаблення мускулатури стравоходу та шлунка;
• зростання плода, розтягнення стінок матки та здавлювання внутрішніх органів;

Неприємний присмак пропадає самостійно після пологів.

Для покращення самопочуття вагітної жінки проводять симптоматичне лікування. Лікар призначає спеціальну дієту, виписує безпечні антациди – Ренні, Гевіскон, Альмагель.

Що робити при появі кислого смаку у роті

Будь-яке лікування проводиться тільки після повної діагностики та виявлення причини. Для первинного огляду відвідайте гастроентеролога, стоматолога, ЛОР-лікаря. Лікар розпитає про скарги, визначить стан шкіри, промацає живіт. Додатково призначають інструментальні та лабораторні методи діагностики:

• гастроскопію – дослідження верхніх відділів травного тракту;
• біопсію – отримання фрагментів слизової оболонки шлунка для проведення лабораторної діагностики;
• аналіз крові та калу ;
• зондування – огляд стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки;
• рентген ;
• рН-метрію – визначення кислотності шлунка;
• УЗД (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини).

Як позбутися кислоти в роті

При виявленні захворювань шлунково-кишкового тракту призначають такі групи препаратів:

• Прокінетики – Метоклопрамід, Бромоприд. Поліпшують перистальтику, підвищують тонус воротаря шлунка.
• Антациди – Альмагель, Маалокс. Знижують кислотність шлункового соку.
• Інгібітори протонного насоса – Омепразол, Еманера. Знижують продукцію соляної кислоти.

Щоб запобігти появі кислого смаку, дотримуйтесь таких рекомендацій:

1. Своєчасно лікуйте захворювання ротової порожнини. Проходьте профілактичний огляд у гастроентеролога.
2. Не забувайте про гігієну – вранці та ввечері чистіть зуби, використовуйте жувальну гумку або ополіскувач для рота після їди.
3. Відмовтеся від шкідливих звичок.
4. Не лягайте одразу протягом 1,5-2 годин після їжі.
5. Не зловживайте міцним чаєм, кавою.
6. Дотримуйтесь дієти. Виключіть із меню солодощі, капусту, бобові. Відмовтеся від смаженої, копченої, гострої їжі.

Технологія прозорих супів: загальні правила приготування, асортименти, показники якості, умови зберігання та терміни реалізації. Характеристика гарнірів до прозорих супів.

готують на цілісному, згущеному (без цукру) або сухому молоці, а також на молоці з водою.

Молочні супи за видами основних продуктів поділяються на три групи:

Технологія приготування зводиться до наступного: молоко, доведене до кипіння, вводять піддані механічній обробці продукти і варять їх до готовності, додаючи перед закінченням варіння сіль і цукор. Перед подачею супи заправляють вершковим маслом.

Макаронні вироби, крупи та овочі, які погано розварюються у молоці, спочатку варять до напівготовності у воді, а потім – у молоці.

готують на квасі, овочевих відварах, сироватці, кислому молоці, кефірі. До них відносяться окрошка, борщ холодний, щи зелені та ін.

Вони мають великий попит влітку. Зберігають на холоді і подають охолодженими до температури 8…12°С.

готують на фруктових відварах з одного виду плодів чи ягід чи їх суміші. При цьому використовують свіжі та сушені плоди та ягоди, фруктово-ягідні соки, пюре, екстракти, компоти, сиропи.

Для варіння сушені плоди та ягоди заливають холодною водою, а свіжі кладуть у гарячу воду та варять. У відвар додають цукор. Кип’ятять, вливають попередньо розведений холодному відварі (1: 4) крохмаль і знову доводять до кипіння.

Для ароматизації супів використовують корицю, гвоздику, цедру.

Гарнірами до солодких супів є відварні крупи (рисова, саго), макаронні вироби, галушки, вареники з ягодами, пудинги, запіканки.

Солодкі супи можна подавати холодними та гарячими. При подачі можна додавати сметану або вершки – 10, 20, 25 г на порцію.

Супи зазвичай не підлягають зберіганню. Максимальний термін їх реалізації – 3 год. При зберіганні погіршується їхня якість. Молочні супи через 1,5…2 год набувають жовтувато-рожевого кольору, овочеві втрачають вітамінну активність, супи з крупами і макаронними виробами загусають за рахунок набухання крохмалю. Крім того, при порціонуванні перших страв, що довго зберігаються, порушується форма гарнірів.

У зв’язку з цим супи слід варити у невеликих кількостях у міру їхньої реалізації.

повинен мати прозорий або злегка каламутний вигляд; допускається невеликий осад білків, на поверхні можуть бути блискітки безбарвного або світло-жовтого жиру. Колір – сірий. Смак і запах – властиві бульйону та доданим корінням.

М’ясо-кістковий бульйон

– Прозорий, з блискітками безбарвного або світло-жовтого жиру. Колір – жовтуватий. Смак і запах – властиві свіжому бульйону та доданим корінням.

У борщах усіх видів капуста повинна мати форму соломки чи квадратиків, а форма решти овочів – відповідати формі капусти. Овочі повинні бути м’якими, неперетравленими та непом’ятими. Колір – малиново-червоний, а не буро-жовтий або коричневий. Смак – кисло-солодкий, без присмаку сирого борошна та буряків. Аромат – приємний.

У щах, крім зелених, капуста повинна мати форму соломки або квадратиків, нарізка решти овочів відповідає формі капусти. Квашена капуста – шаткована або рубана. Щи із квашеної капусти – світло-коричневого кольору. Овочі не перетравлені, що зберегли основну форму нарізки. Смак свіжої капусти — солодкуватий, з ароматом пасерованих овочів, без запаху пареної капусти. Щи із квашеної капусти – без різкої кислотності.

Щи з протертої зелені повинні мати вигляд однорідної пюреподібної маси, без грудок борошна, що заварилося, непротерта зелень нарізана дрібними шматочками, овочі – дрібними кубиками. Яйце або омлет кладуть цілими або ріжуть дрібними шматочками, сметану не розмішують. Колір – зелений або оливковий, з білим відтінком після розмішування сметани. Не допускається присмак сирої муки.

У всіх видах розсольників овочі повинні зберігати форму нарізки, не повинні бути пом’ятими та розвареними. На поверхні жир помаранчевого, жовтого кольору або безбарвний. Бульйон безбарвний або білий від сметани чи льєзону. Овочі натурального, властивого їм кольору. Огірки – оливкові або темно-зелені, без шкірки і грубого насіння. Смак і запах – гострі від огірків, розсолу та спецій.

Продукти нарізані тонкими скибочками, огірки (без насіння та шкірки) – ромбиками. Бульйон – каламутний від сметани і томату-пюре. Жир лежить на поверхні — жовтий чи помаранчевий. Гуртки лимона – без шкірки.

Шматочки риби (3-4 на порцію) без шкіри та кісток, інші показники ті самі, що й для м’ясної солянки. При відпустці сметана не додається.

До складу всіх картопляних супів повинні входити морква та цибуля. Картопля без очей та темних плям. Овочі не розварені та не пом’яті, частина картоплі може бути розварена. Жир – жовтий або безбарвний. Смак і запах – картоплі та пасерованих овочів.

Супи із макаронними виробами.

До їх складу обов’язково входять морква і цибуля, можна додавати петрушку, селера, пастернак. Бульйон прозорий. Овочі нарізані відповідно до форми макаронних виробів (соломкою, зірочками тощо). Макаронні вироби повинні зберігати свою форму. Жир – помаранчевий чи жовтий. Смак і запах – властиві макаронним виробам, без відчутної кислотності, з ароматом овочів, що пасерують.

Колір білий чи кремовий. Смак – солодкуватий, слабосолона. Не допускається запах пригорілого молока.

являють собою однорідну масу без борошна, що заварилося, і шматочків непротертих овочів. У деякі види супів овочі та крупи кладуть непротертими. Колір супу – білий або відповідний основному продукту. Суп не повинен мати смаку сирого борошна.

Прозорі супи
.
Бульйон прозорий, курячий – із золотаво-жовтим відтінком, рибний – жовтий. Аромат бульйону різко виражений. Локшина та вермішель у супі повинні зберігати свою форму, мати білий або жовтий колір. Колір овочів – натуральний (стручки квасолі зелені, ріпа жовта, морква червона, біла спаржа). На поверхні бульйону не повинно бути блискіток жиру.

Температура гарячих супів, що подаються до столу, не нижче 75 ° С, холодних – не вище 14 ° С. Зберігати супи можна не більше 2 годин. Супи, заправлені льєзоном, зберігають при температурі 60-65 ° С. М’ясні та рибні продукти слід зберігати в бульйонах, на водяній бані та рівномірно розкладати в супові миски та тарілки. Гарніри в прозорі супи кладуть перед подачею, деякі (грінки, профітролі) подають окремо.

Зелень часто подають окремо на розетці, скибочка лимона до солянок – на блюдце. При відпустці сметану додають у суп або відпускають у соуснику. Посуд (тарілки, супові миски), бульйонні чашки для гарячих страв слід підігрівати, для холодних – охолоджувати.

Суп наливають у тарілки та миски обережно, щоб краї були чистими, при цьому потрібно стежити за тим, щоб не порушувалося розташування гарніру.

Своїм походженням супи-пюре завдячують французькій кухні, у деяких старовинних кулінарних книгах їх так і називають – «французькими».

Основа таких супів – рідкий білий соус на бульйоні з м’яса, риби, птиці, грибів, овочів (замість білого соусу можна використовувати відвар рисової або перлової крупи або молочний соус).

Супи-пюре на круп’яному відварі називаються супи-шоломи, на молочному соусі супи-креми.

Пюреподібні супи є однорідною протертою масою з консистенцією густих вершків. Завдяки цьому супи-пюре набули найбільшого поширення в дитячому, дієтичному та лікувальному харчуванні, коли необхідно забезпечити механічне щадіння шлунково-кишкового тракту.

Асортименти. Супи-пюре готують із наступних продуктів:

Картоплі та овочів (зелений горошок, стручкова квасоля, кукурудза в стадії молодої зрілості, морква, ріпа, гарбуз, брюква, кабачки, свіжі огірки, капуста білокачанна, цвітна, брюссельська, савойська, шпинат, салат, цибуля-порей, помі спаржа); бобових (горох, біла квасоля, сочевиця);

Круп (вівсяна, перлова, рисова);

Птахи (кури, курчата-бройлери, індички, качки);

Грибів (білі, печериці, зморшки);

Супи-пюре готують вегетаріанськими, на кістковому бульйоні, на відварах або бульйоні, одержуваних при варінні або припусканні продуктів, що входять до рецептури супів, а також на цільному молоці або суміші молока і води.

Продукти, призначені для супів-пюре, піддають варінню, гасіння або припускання до готовності, потім протирають. Щоб частинки протертих продуктів були рівномірно розподілені по всій масі і не осідали на дно посуду, супи-пюре (крім супів з круп) додають білий соус, приготований з борошна (пасерованої з жиром або без нього) і бульйону або відвару овочів.

Для підвищення харчової цінності та покращення смакових якостей супи, крім «супу-пюре з бобових», заправляють вершковим маслом та гарячим молоком або яєчно-молочною сумішшю (льєзоном). Замість молока та вершкового масла для заправки супів-пюре можна використовувати вершки. Олія вершкове для приготування супів-пюре по II та III колонках збірки можна замінити маргарином столовим. Заправку вводять у готові супи-пюре, після чого їх не кип’ятять.

При приготуванні супів-пюре вегетаріанських норму вкладення молока і яєць для заправки можна збільшити на 50% проти зазначеної в рецептурі.

Для приготування яєчно-молочної суміші яєчні жовтки розмішують, поступово додають гаряче молоко і проварюють при слабкому нагріванні на водяній бані до загусання, не доводячи до кипіння, потім проціджують.

Можна застосовувати крупне борошно промислового виготовлення для приготування круп’яних супів-пюре.

Основні технологічні прийоми приготування супів-пюре. Для отримання однорідного за консистенцією супу продукти, що входять до його складу, повинні бути доведені до готовності та подрібнені.

Застосовують різні прийоми теплової кулінарної обробки – варіння, припускання, обсмажування залежно від смакових особливостей готового продукту. Перед закінченням теплової обробки до основного продукту додають пасеровані цибулю та коріння і доводять їх до розм’якшення. Доведені до готовності продукти перетворюють на пюреподібну масу. Для цього їх пропускають через протирічну машину чи МВП. Птаха, дичину, печінку подрібнюють за допомогою м’ясорубки, а потім пропускають через протирочну машину.

Для приготування рідкої основи супу борошняне пасерування з жиром або без нього розводять гарячим бульйоном або відваром, в якому доводиться до готовності основний продукт, і проварюють. В результаті клейстеризації крохмалю утворюється рідка в’язка основа супу. Її проціджують та використовують для розведення подрібнених продуктів. При цьому утворюється стійка суспензія і частинки протертої маси не осідають на дно при подальшому зберіганні супу на марміті.

У супах з продуктів, що не містять крохмалю, борошняну пасерування можна замінити рисом. Борошно, що використовується як загусник, може бути замінена модифікованим (фосфатним) крохмалем.

Після з’єднання рідкої основи супу із подрібненим продуктом напівфабрикат супу ретельно перемішують до утворення однорідної маси та обов’язково доводять до кипіння.

Для покращення смаку та консистенції прокип’ячені супи-пюре заправляють гарячим молоком чи вершками, вершковим маслом чи льєзоном. Льезоном супи заправляють не доводячи їх до кипіння, оскільки внаслідок денатурації та згортання білків може порушитись однорідність консистенції супу.

Готові супи-пюре зберігають до відпустки на водяній бані за температури 80-85°С трохи більше 1-1,5 години.

Частину продуктів, що входять за рецептурою, можна не протирати і вводити в суп при відпустці як гарнір (15-20 г на порцію).

До всіх супів-пюрі окремо можна подати кукурудзяні або пшеничні пластівці (25 г на порцію), або пиріжки, або грінки (20 г на порцію). Гренки подають окремо на пиріжковій тарілці. Для супів-пюре грінки готують із пшеничного підсушеного хліба без кірок, нарізаного дрібними кубиками.

Супи-пюре з овочів та грибів. Морква, кабачки, гарбуз, огірки, помідори, гриби припускають, інші овочі варять. Перед закінченням варіння додають пасеровану цибулю та коріння і доводять до готовності. Розм’якшені продукти протирають разом з відваром і з’єднують із рідкою основою. Заправляють та відпускають ці супи з грінками, як зазначено вище.

Супи-пюре з круп та бобових. Крупи та бобові розварюють, додаючи перед закінченням варіння пасеровані цибулю та коріння і протирають разом із відваром. Супи з бобових льєзонів не заправляють. Як гарнір можна використовувати частину не протертої крупи.

Для зниження втрат сухих речовин під час виготовлення круп’яних супів крупу можна використовувати як борошна. В цьому випадку технологія виготовлення спрощується: борошно розводять теплою (40-5 0 ° С) водою або бульйоном, проварюють 10-15 хв і заправляють продуктами, передбаченими рецептурою. При цьому час варіння супів скорочується у 6-8 разів.

Суп-пюре із субпродуктів та птиці. Печінку обсмажують та тушкують до готовності, птицю варять. Розм’якшені продукти пропускають спочатку через м’ясорубку, а потім через протирочну машину. Далі супи готують за загальною схемою.

Подрібнені на м’ясорубці продукти можна розтерти у ступці з вершковим маслом і охолодити, потім одержаною масою заправити білий соус і, обережно помішуючи, ввести в суп, не доводячи його до кипіння, щоб уникнути «відмаслювання».

Якість супів визначається за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками.

Перш ніж визначити органолептичні показники якості супів, необхідно відзначити температуру реалізації супу, яка повинна бути: для пюреподібних, заправлених яєчно-молочною сумішшю – 65°С, пюреподібних, не заправлених яєчно-молочною сумішшю – 75°С.

При органолептичній оцінці супів відзначають їх зовнішній вигляд та колір супу, які свідчать про дотримання правил технології приготування та режиму зберігання.

Пюреподібний суп зливають тонким струмком з ложки в тарілку, відзначаючи його густоту, однорідність консистенції, наявність непротертих частинок, пластівців білка, що згорнувся. Суп має бути однорідним по всій масі без відшаровування рідини на його поверхні.

Якщо в супах виявлені такі дефекти, як присмак сирого або підгорілого борошна, пригорілого молока, пластівців білка, що згорнулося, грудок борошна, що заварилося, пересол, вони оцінюються в два бали і знімаються з реалізації

При масовому приготуванні супів слід подавати на роздачу невеликими порціями. Нову порцію супу не можна змішувати із залишком колишньої.

Зелень часто подають окремо в розетці, сметану – в соуснику або кладуть у суп при відпустці. Суп наливають у тарілки та миски обережно, щоб краї їх залишалися чистими.

У України першу страву завжди займало важливе місце у людському харчуванні. Вживання супів завжди вважалося дуже корисним здоров’ю. Але в даний час думка щодо вживання перших страв трохи змінилася. Деякі лікарі та дієтологи вважають, що рідка їжа не така корисна, як раніше було прийнято вважати. Так що можна сказати, що ця страва має позитивні та негативні якості.

На користь супу можна сказати таке. Ця страва ситна, вона добре засвоюється організмом і покращує травлення. Суп менш калорійний, ніж друга страва, але при цьому в ній не менше поживних речовин для організму. Люди, які дбають про своє здоров’я, дуже часто вживають цю страву, тому їм важливо знати термін зберігання супів. Якщо блюдо зроблено з овочів, воно відмінно стимулює і надає профілактичну дію. Суп допомагає налагодити потрібний баланс рідини в організмі. Це пов’язано із тиском, тому варто звернути на це увагу. Є супи та бульйони, які можна вважати незамінною частиною людського раціону. На кровоносні судини добре впливає курячий бульйон. При застуді суп полегшує стан хворого, тому що в нього входять інгредієнти, які мають протизапальну дію. Суп-пюре добре засвоюється організмом людини, він має ніжну консистенцію. Така страва дуже корисна, тому що в неї входять овочі, в яких багато необхідних корисних речовин. Любителям дієтичного харчування ця їжа підійде добре, тому їм варто знати термін зберігання супів, щоб вони йшли тільки на користь. За допомогою цієї страви можна наситити організм і вона не дуже калорійна. Взимку супи необхідні. Від них організм зігрівається та покращується обмін речовин. А ось влітку не варто собі відмовляти у цій страві також, тому що компоненти супу несуть користь для організму. У м’ясний суп можна додати відразу до 8 овочів, щоб зробити його кориснішим. Що стосується шкоди супу, потрібно запам’ятати деякі моменти. Травлення починає погіршуватися, коли рідина під час їжі розбавляє шлунковий сік. При тепловій обробці поживні речовини зменшуються. При температурі понад 60 градусів усі корисні речовини гинуть. Бульйон із курки чи м’яса, коли потрапляє в організм, надто швидко всмоктується кишечником. Тому печінки складно впоратися з м’ясними екстрактами, які надходять у великій кількості. Тому вони у вигляді нерозщеплених отрут обходять печінку і шкодять решті органів у людському організмі. Це варто знати так само, як і термін зберігання супів. Крім цього важливо не забувати і про те, що коли вариться м’ясо з нього в бульйон потрапляють шкідливі речовини. Це креатин та креатинін. Крім цього, хімічні речовини, якими годували тварин, теж опиняються в їжі. Щоб блюда йшли на користь, ними не варто зловживати. Або можна слідувати порадам з приготування, щоб вони йшли на користь. Термін зберігання супу у холодильнику становить 1-2 дні. Чим більше минає часу, тим гірший смак страви.

Активний ритм життя змушує нас готувати їжу про запас. Ми точно знаємо, що макарони та котлети чудово простоять кілька днів на холоді. А що робити з рідкими стравами? Скільки можна зберігати суп у холодильнику? Ділюсь своїми спостереженнями з вами.

Термін зберігання

Є понад 1500 різних перших страв. Я розповім, як зберегти свіжість найпопулярніших видів супів.

Холодильник

Скільки зберігається борщ у холодильнику та інші рідкі страви?

Визначити, скільки зберігається курячий бульйон у холодильнику, можна тільки з урахуванням його складових:

якщо відвар зварений тільки з курки та спецій

На поверхні бульйону з сиром може з’явитися характерна жирна плівка – вона не впливає на смакові якості.

Капуста, яка входить до складу цієї страви, дозволяє зберігати борщ набагато довше, ніж решта:

Остаточна приготовлена ​​окрошка не втратить свіжості в холодильнику – до 72

Якщо тримати салат для цього супу окремо від рідини, термін зберігання можна збільшити в 2 рази.

Це рідка страва, що найшвидше псується. Для нього оптимальний термін свіжості – не більше ніж 12 годин на холоді.

Такий же термін свіжості приділяється і солодким супам зі згущеним молоком, вершками та йогуртами.

Перші страви овочів можна тримати в холодильнику до 24 годин.

Врахуйте, після остигання може змінитися колір деяких овочів.

Морозильна камера

Готові бульйони можна зберігати у морозильній камері дуже довго

. Якщо прибрати зі складу всю густу частину, то термін становитиме до 6 місяців при температурі
від -15 до -18 °C.
Інструкція, як правильно заморозити бульйон

Замість пластикових ємностей можна використати силіконові форми для кексів.

1. Приклейте на кожну порцію наклейку

Навіть якщо ви точно дотримувалися всіх вказівок – рідка страва може зіпсуватися.

Чому кисне суп у холодильнику:

• перепади температури;
• невідповідний посуд;
• в ємності знаходяться металеві столові прилади

Якщо ви помітили, що прокис суп – краще не вживайте його в їжу. Розлад шлунка – мінімальна ціна, яку потрібно за це заплатити.

Рецепт суп-пюре з печінки. Калорійність, хімічний склад та харчова цінність.

Харчова цінність та хімічний склад «Суп-пюре з печінки».

У таблиці наведено вміст харчових речовин (калорійності, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінералів) на 100 г їстівної частини.

Енергетична цінність Суп-пюре з печінки становить 67,9 ккал.

Основне джерело: Інтернет. Детальніше.

** У цій таблиці вказані середні норми вітамінів та мінералів для дорослої людини. Якщо ви хочете дізнатися про норми з урахуванням вашої статі, віку та інших факторів, тоді скористайтесь додатком «Мій здоровий раціон».

Вимоги до якості продукту

На колір печінки зверніть увагу насамперед. Здорова печінка має коричневий колір із природним бордовим відтінком.

Печінку світлого кольору купувати не варто. Швидше за все вона належала хворій птиці. Така печінка може бути заражена сальмонелою або кампілобактеріозом.

Головною небезпекою, яка міститься у курячій печінці, є антибіотики. Їх використовують для захисту птиці від різноманітних хвороб. Попадання таких препаратів у тіло людини викликає сильне подразнення шкіри.

Нормальна вага свинячої печінки становить близько двох кілограмів. Вона має червонувато-коричневий відтінок, волога на дотик і блискуча на вигляд.

Яловича печінка має вагу близько п’яти кілограмів. За кольором вона схожа на стиглу черешню. Її особливістю є біла плівка на поверхні, але не варто плутати її із сірим нальотом та іншими проявами хвороб.

ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА № 2

_______________________________

Керівник підприємства, П.І.Б.

1.1 Справжня техніко-технологічна карта поширюється на «Крем-суп з гарбуза», що виробляється у шкільних їдальнях.

2.1 Для приготування « Крем-супу з гарбуза» використовується наступна сировина: гарбуз, цибуля, морква, вершки 35%, олія.

2.2 Продовольча сировина, харчові продукти та напівфабрикати, що використовуються для виготовлення страви крем-супу з гарбуза, повинні відповідати вимогам нормативних та технічних документів і мати супровідні документи, що підтверджують їх якість та безпеку (сертифікат відповідності, санітарно-епідеміологічний висновок та посвідчення, посвідчення пр.) відповідно до нормативних правових актів Української .

Інші публікації: Пільги з податку на майно фізичних осіб у 2021 році багатодітним

4.1. Підготовка сировини проводиться відповідно до рекомендацій Збірника рецептур страв та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування

4.2 Технологія приготування: овочі миють та очищають, нарізають середнім кубиком. Пасерують цибулю і моркву на олії. Гарбуз відварюють до напівготовності, вводять овочі, що пасерують, варять суп до готовності. Овочі протирають, розводять відваром та проціджують. Суп доводять до кипіння, додають сіль та вливають прогріті вершки, доводять до смаку.

4.3 Технологічне обладнання: плита електрична (індукційна), протирочна машина (блендер), пароконвектомат (духова шафа).

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ, ПОДАЧІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

5.1 Крем-суп з гарбуза подають на підігрітій тарілці.

5.2 Температура подачі страви повинна бути не менше ніж 75°С.

5.3 Термін реалізації крем-супу з гарбуза трохи більше 2 годин із закінчення технологічного процесу.

6. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ І БЕЗПЕКИ

6.1 Органолептичні показники страви

Зовнішній вигляд: Однорідна маса без плівок на поверхні та шматочків непротертих овочів.

Колір: оранжевий, з кремовим відтінком.

Консистенція: ніжна, бархатиста, однорідна, помірна густота.

Запах: пасерованих коренів та вареного гарбуза, вершків.

Смак: ніжний, солодкуватий, властивий овочам, у поєднанні з вершками, в міру солоний.

6.2 Фізико-хімічні показники:

Масова частка сухих речовин, % (не менше) – 9,2%

Варіанти рецепту

Печінковий з картоплею

1. Промити печінку, нарізати на дрібні шматочки і розкласти в холодній воді. Готувати на середньому вогні до кипіння. Бульйон може бути каламутним до моменту кипіння. Коли він закипить, потрібно зняти накип для прозорості.
2. Поки кипить бульйон, вам потрібно начистити та нарізати картоплю кубиками середнього розміру.
3. Висипати картоплю в киплячий бульйон. Додати сіль та перець за смаком.
4. Начистити морквину та цибулю, після чого кинути їх у бульйон.
5. Дочекатися повного приготування картоплі та печінки.
6. Збити суп у блендері.

Хочете знати ще рецепти з картоплею (гарбуз із картоплею), заходьте на сайти.

З яловичої печінки

1. Подрібнити печінку і, разом із морквою, цибулею та коренем петрушки злегка обсмажити.
2. Додати півсклянки бульйону та тушкувати до готовності. Дати охолонути і подрібнити у блендері.
3. Вилити вершковий соус у каструлю з готовим пюре, добре перемішати, додати бульйон, ще раз перешкодити та варити на вогні до кипіння.
4. Зняти з вогню і почекати поки охолоне.
5. Збити вершки та жовток. Заправити.
6. Подавати з грінками із білого хліба.

Дієтичний

1. Нарізати печінку на шматочки середнього розміру. Подрібнити цибулю та моркву.
2. Обсмажити інгредієнти у маслі до світло-коричневого кольору.
3. Залити половиною склянки з водою і залишити на 20 хвилин|мінути| тушкуватися до повного випаровування зайвої рідини.
4. Після цього пропустити масу через м’ясорубку або збити у блендері.
5. Борошно з водою необхідно обсмажити в чавунній жаровні. Не забувайте помішувати.
6. Потрібно змішати отриману перетерту суміш та соус у каструлі та дочекатися кипіння.
7. Посолити та поперчити, розлити печінковий суп по тарілках.
8. Додати сухарики.

Детальний рецепт дієтичного супу-пюре знайдете тут. Якщо ви вирішили схуднути, то вам підійдуть супи-пюре зі шпинату, селери. Також корисні супи з різних овочів: брюссельської чи цвітної капусти, броколі, помідорів.

У мультиварці

1. Фон режим приготування.
2. Швидкість.
3. Можливість регулювання часу та температури.
4. Можливість підтримання постійної температури після приготування.
5. Антипригарне покриття.

1. Нарізати дрібними шматочками цибулю і натерти моркву на великій тертці.
2. Вилити на дно каструлі олію. Розподілити по дну моркву та цибулю.
3. Подрібнити печінку до шматочків середнього розміру. Висипати в каструлю до овочів.
4. На мультиварці виставити режим «Жарка» близько 20 хвилин. Обсмажувати овочі та печінку до звукового сигналу.
5. Додати у каструлю близько 300 мл води. Посолити та поперчити. На мультиварці виставити режим Варка на пару на 20 хвилин.
6. Подрібнити інгредієнти у блендері або пропустити через м’ясорубку.
7. Вилити отриману суміш назад у каструлю.
8. Залишки води та борошна змішати у додатковій чаші або піалі. Отриману масу налити в мультиварку. Додати до смаку сіль та перець.
9. Далі помішуючи вливати бульйон. На мультиварці виставити режим Варка на пару на 10 хвилин. Постійно перемішувати суп та варити протягом чотирьох хвилин після закипання.
10. Суп розлити по тарілках. Додати грінки. Прикрасити зеленню та сметаною за бажанням.

Технологія приготування

Енергетична цінність на порцію – 60 ккал.
Білки – 8,1 гр.

Рівень складності – для приготування цієї страви потрібні стандартні кулінарні навички. Процес готування передбачає нарізку печінки та інших інгредієнтів, наступне варіння всіх компонентів у бульйоні та подрібнення супу до консистенції пюре.

Час приготування – щоб приготувати 5 порцій супу, вам знадобиться близько 45 хвилин.

Категорія — залежно від компонентів ця страва може бути подана на стіл як під час сніданку, так і до обіду чи вечері. За стандартом суп-пюре з печінки готують для обіднього прийому їжі, використовуючи всі складові, щоб максимально наситити організм.

Спосіб приготування

Зварити суп із печінки можна двома способами:

Однак інші види основи також допускаються.

1. Дрібно нарізані овочі обсмажуються на сковороді.
2. Потім заливаються водою і гасять.
3. Подрібнюються на м’ясорубці.
4. Змішуються з соусом та іншими компонентами.

складові

• 500 гр яловичої печінки;
• цибуля ріпчаста або салатна – 1 велика шт;
• морква – 1 шт;
• 300 мл молока або 150 г 20% вершків;
• вода або бульйон-1 л;
• олія рослинна для смаження;
• борошно-2 ст. л.;
• перець та сіль за смаком;
• одне куряче яйце (за бажанням).

Як приготувати суп-пюре з печінки, дивіться на відео: