Написання дієприкметників В українських дієприкметниках, утворених за допомогою суфіксів -н-, -ен- (-єн-) завжди пишемо одну літеру н.
У пасивних дієприкметниках, утворених за допомогою суфіксів -Н-, -ЕН-, -ЄН-, завжди пишеться одна буква -Н-: посаджений, згаданий, озброєний. В українській мові дієприкметники можуть втрачати властиві їм дієслівні ознаки й переходити до розряду прикметників.
–НН– пишемо: при збігові двох однакових приголосних на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній; у наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна: здорове́нний, невблага́нний, страше́нний, незрівнянний, незліче́нний.
Суфікс -н(ій) вживається в небагатьох прикметниках, переважно відносних: літній, столітній, городній, давній, вчорашній, домашній, дорожній, дружній (погляд), зовнішній, колишній.
1. Якщо є протиставлення у реченнi: Грали не забутi, а згаданi пiснi. 2. Якщо дiєприкметник у реченнi виступає присудком: Пiснi не (є) забутi.
У прикметниках найчастіше наголошений суфікс і пишуться дві літери -нн-, а в дієприкметниках часто цей суфікс ненаголошений і завжди пишеться одна буква н (ен): здійсненний (який може здійснюватися …