Узимку будемо з вітчизняними яблуками

У Європі цього року добре вродили яблука. Якщо продукції багато, посилюється конкуренція за ринки збуту продукції та зростає прагматизм щодо захисту свого товаровиробника. Господарства корпорації «Вінницясадвинпром», які стабільно виробляють майже 40% яблук промислового саду країни, цього сезону розраховують на купівельну спроможність українських споживачів, а також шукають партнерів за кордоном.

Порівняно з минулим роком у господарствах корпорації яблука вродили краще на 15—20%. Очікують їх зібрати приблизно 150 тисяч тонн. «Найперше маємо забезпечити попит українських споживачів — основних покупців нашої продукції», — зазначив заступник генерального директора корпорації «Вінницясадвинпром» Сергій Бойчук.

Нині краяни за мінімальними цінами можуть придбати яблука на сільськогосподарських ярмарках, які розпочалися в області. А загалом господарства реалізують їх за оптовою ціною 4—7 гривень за кілограм. Чому на прилавках вони значно дорожчі?

«Питання до роботи торговельних мереж є. Дуже забюрократизована система, і формування ціни не зрозуміле.

Фруктосховищ достатньо

На перших яблуках ціну збільшували вдвічі, що не нормально. Тепер реагують на зауваження, і на прилавках є дешеві яблука. Однак загалом нині торговельні мережі отримують більший прибуток від реалізації, ніж виробники. А в цивілізованому світі — навпаки», — запевнив Сергій Петрович.

На Вінниччині є достатньо сучасних фруктосховищ, зокрема з газовим середовищем. Нині їх наповнюють яблуками пізніх сортів, які в зимовий період можна буде придбати. До речі, за якістю він­ницькі не поступаються кращим європейським: у господарствах корпорації 80% становлять інтенсивні сади. Наявність сучасних фруктосховищ важлива і тим, що пом’якшує проблему з реалізацією продукції за кордон.

Торік українські садоводи поставили неабияку партію яблук у ЄС. Цього року там своїх достатньо, і тому втриматися на цьому ринку буде складно. А щоб закріпити свою присутність в Азії й Африці, потрібні час та наявність міжнародного сертифіката на якість продукції, який коштує дорого.

Непроста ситуація й на традиційних ринках. «Білорусь ввела додаткові податки і збори на розмитнення, і сама процедура розмитнення дуже складна. Тому майже призупинено відправлення яблук у цю країну. Ми звернулися до українського уряду із проханням допомогти садоводам у цьому питанні», — зазначив Сергій Бойчук.

Щоб був сік, потрібна сировина

Для садівничих господарств важливе джерело надходження коштів — реалізація технічних яблук, з яких виробляють концентрований сік. За даними корпорації, порівняно з минулим роком на цю сировину переробні підприємства зменшили закупівельну ціну в рази. Якщо торік вони приймали несортові яблука по 5—8 гривень за кілограм, то цього року — по 1,2—1,6 гривні. Це дешевше, ніж 2016-го, коли закупівельна ціна становила 3,5—5 гривень за кілограм. А за два роки складові виробництва яблук (зокрема несортових) значно зросли. Нині собівартість виробництва кілограма становить 3,5—4 гривні, тож господарства здають на сік собі у збиток.

«Це правда, що у світі зростає попит на свіжовитиснуті соки. Але не зменшився попит і на концентровані, як не стали меншими контракти на їх виробництво. Тому позиція переробних підприємств не об’єктивна, що може призвести до зменшення їхньої сировинної бази», — зазначив Сергій Бойчук. Асоціація «Укрсадпром» звернулася до Міністерства аграрної політики та продовольства із проханням виступити посередником у діалозі між садівниками та переробниками фруктів у питанні врегулювання цінової ситуації. Ідеться про те, щоб було враховано інтереси і товаровиробників, і переробних підприємств. На жаль, на сьогодні останні не відреагували на цю пропозицію.

У Польщі цього року теж упали ціни на технічні яблука. Але сусідня держава сортових яблук збирає в рази більше від нас та впевнено почувається на світових ринках. І зокрема на ситому ринку ЄС, де купівельна спроможність населення висока й тому ціни вищі. До того ж польським садівникам держава надає дотацію, за рахунок якої вони сертифікують продукцію, проводять навчання тощо. Українські господарства роблять це власним коштом, що позначається на їхній конкурентоспроможності. Про ситуацію в галузі свідчить те, що цього року вінницькі садівники зіткнулися з проблемою нестачі робочої сили на збиранні врожаю і насамперед кваліфікованих кадрів — механізаторів. У корпорації зауважили, що це пов’язано зі складним фінансовим становищем господарств. Адже, крім вищеназваного, збільшилася зарплата працівників, розрахунки за паї, податки і збори, подорожчали засоби захисту рослин, пальне тощо.

«Наші господарства активно шукають нові ринки збуту продукції. З огляду на кризовий стан у галузі садоводи потребують допомоги держави. Можливо, є сенс зменшити ставки ПДВ на плодоягідну продукцію, що сприяло б збереженню галузі», — зазначив Сергій Бойчук.

«Яблунева агломерація»: нові можливості місцевого розвитку

Стигле, рум’яне, запашне – що може бути краще за яблуко? Яблука входять у щоденний раціон людей, будучи не тільки джерелом вітамінів, а й просто дуже смачним фруктом. Сьогодні яблуневі сади займають п’ять мільйонів гектарів землі, що значно більше всіх фруктових дерев. За даними «IndexBox» глобальне споживання яблук у світі з кожним роком зростає. Середньорічний темп зростання становить +3,5% на рік протягом останніх дев’яти років. Пальму першості світового виробництва яблук (близько 50%) продовжує утримувати Китай. На кожного китайця припадає 31 кілограм яблук. Це в 1,5-2 рази більше, аніж на одного жителя в Україні.

Україна виробляє в середньому 1,1 млн. тонн яблук. За останні 3 роки країна наростила обсяг експорту та значно розширила географію постачання. Розвиваючись як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку українські товаровиробники поступово витісняють польських конкурентів із вітчизняного ринку.

Проте, маючи майже ідеальні умови для виробництва якісних яблук, Україна програє конкуренцію на світовому ринку постачальникам країн з менш сприятливими умовами.

Хотинський субрегіон, що на Буковині, здавна славиться яблуневими садами. Дякуючи природнім ландшафтам, тут сформувався особливий мікроклімат та сприятливі для садівництва ґрунти. На цій території утворилася своєрідна сільська агломерація Хотинського району, яку по праву охрестили «Яблуневою агломерацією». Адже агломерація утворилася навколо унікальності громад, навколо їх садів. Каркасом агломерації стали Клішковецька, Недобоївська, Рукшинська та Хотинська об’єднані територіальні громади. Яблунева агломерація об’єднує близько 50 тисяч населення, 70 % якого складають малі товаровиробники, що займаються вирощуванням фруктів. Так історично склалось, і так залишається до нині.

25 жовтня 2018 року підписали договір міжмуніципального співробітництва три громадами Хотинського району Чернівецької області – Недобоївська, Клішковецька та Хотинська

На території цих громад під садами зайнято більше 1,5 тисяч гектарів площ. За сприятливих умов тут вирощують сотні тисяч тонн смачних та соковитих фруктів , а найбільше – яблук, які в структурі садів становлять біля 70%. Середньорічне виробництво фруктів – близько 200 тисяч тонн. Минулий рік був рекордним для врожаю яблук, однак ціна на них, за словами Юрія Юзви, Недобоївського голови громади, знизилася в 10 разів, у порівнянні з попереднім роком. І причина не тільки в надлишку яблук, який утворився через високий врожай як в Україні, так і в країнах ЄС. Катастрофічна ситуація склалася, в першу чергу, через відсутність ринку збуту, який впродовж багатьох років був орієнтований на Росію, куди експортувалося до 90% українських яблук.

До того ж, на світовому ринку яблук відбулася зміна трендів. Так, орієнтація на здоровий спосіб життя зменшила попит на соки з концентратів. До слова Україна входить в ТОП-5 лідерів поставки соків із концентрату. Наразі популярними стали соки прямого віджиму та виробництво різноманітних снеків.

Проаналізувавши ситуацію, що склалася на ринку плодоовочівництва в Хотинському субрегіоні, Недобоївська об’єднана громада прийшла до висновку, що існує ціла низка спільних для громад агломерації проблем, зокрема в галузі переробки плодів садівництва, маркетингової підтримки та питань збуту, які потрібно вирішувати спільно, враховуючи століттями сформовані поселенські зв’язки та традиції громад, що закономірно утворили «Яблуневу агломерацію».

Щоб не загинула галузь, яка має своє давнє коріння, з ініціативи Недобоївського голови чотири найбільші об’єднані громади Хотинського району: Недобоївська сільська, Хотинська міська, Клішковецька сільська та Рукшинська сільська у березні 2019 року підписали договір міжмуніципального співробітництва та стали учасниками проєкту «Партнерство міських та сільських територіальних громад як ефективний інструмент місцевого економічного розвитку», який реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми « U-LEAD з Європою». Варто зауважити, що це вже третій проєкт співпраці в доробку громад і, за словами партнерів, не останній. В рамках співробітництва громади домовились про реалізацію спільного проєкту «Партнерство територіальних громад «Яблуневої агломерації» як ефективний інструмент місцевого розвитку», який окрім переорієнтації на інші ринки збуту, передбачає розвиток переробки плодово-ягідної продукції, зокрема, виробництво сушеного та в’яленого продукту. Запуск міні-цехів з виготовлення сухофруктів є одним із перспективних варіантів переробки яблук. Адже сушені яблука займають набагато менше місця, їх легше зберігати та транспортувати. Вартість сушених яблук, залежно від фасовки та якості, коливається від 35 до 150 гривень за кілограм. Сьогодні головною запорукою рентабельності виробництва є диверсифікація бізнесу: більшої рентабельності досягає той, хто не тільки вміє виростити, а й організувавши переробку, створює товар з доданою вартістю.

Громади агломерації навчилися вирощувати, але ще не мають змоги масово переробляти продукцію. Хоча невеликий досвід такої переробки в Недобоївській громаді уже є. Тут працює приватне підприємство з потужністю 50 т сухої продукції на рік, що прирівнюється до 300 тонн сирої продукції.

Проєктом заплановано створити спільне комунальне підприємство, із сучасними виробничими потужностями, яке буде обслуговувати приватні та фермерські господарства всього Хотинського субрегіону.

А це сприятиме збільшенню доходів сільських жителів та забезпечить надходження до місцевих бюджетів за рахунок зростання реалізації фруктів, продукції їх переробки та надання додаткових послуг.

За результатами обговорення проєкту із експертами Інституту громадянського суспільства Маркіяном Дацишиним та Олександром Сергієнком, які здійснюють його супровід, було запропоновано, доповнити проєкт іншими компонентами, зокрема складовою вивчення та прогнозування ринку збуту, просвітницькими завданнями та заходами, направленими на зростання згуртованості сусідніх громад.

Також, експерти сформували коло питань для доопрацювання проєкту. Зокрема, було запропоновано визначити частку вирощеної в субрегіоні продукції, яка може йти на переробку та перспективні ринки збуту готової продукції.

Отож, в результаті реалізації проєкту відбудеться диверсифікація сільськогосподарського виробництва, збільшення ланцюжків доданої вартості економічної діяльності шляхом створення виробничих потужностей з переробки плодоовочевої продукції. Проєкт відкриє нові можливості для місцевого економічного розвитку.

Сьогодні термін «Яблунева агломерація» хоч і новий, але органічно вписується в стратегію розвитку Хотинського субрегіону та добре сприймається жителями громад. І це вже не просто агломерація – територія, пов’язана спільними господарськими зв’язками та традиціями, а це вже потужний бренд, який стрімко розвивається.

Проморолик «Яблуневої агломерації»

Проєкт «Партнерство міських та сільських громад як ефективний механізм місцевого економічного розвитку» реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Наталія Рохова, інформаційно-комунікаційний менеджер проєкту.