Септоріоз: лікування та профілактика, заходи боротьби

Автор: Правки: 15 червня 2022 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 червня 2018 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 10 хвилин 👀 15260 разів 💬 12 коментарів

• Хвороба септоріоз – опис
• Боротьба з септоріозом
  • Заходи боротьби з септоріозом
  • Захворювання септоріоз – профілактика
  • Септоріоз яблуні і груші
  • Септоріоз смородини й аґрусу
  • Септоріоз малини
  • Септоріоз пшениці
  • Септоріоз ячменю
  • Септоріоз соняшнику
  • Септоріоз томатів
  • Септоріоз гортензії

  Септоріоз, або біла плямистість – одна з найпоширеніших грибкових хвороб, що вражає як культурні, так і дикорослі рослини. Характеризується вона насамперед появою на листках рослини світлих плям із темною облямівкою.

  Хвороба септоріоз – опис

  Збудниками білої плямистості є гриби роду Septoria. Часто можна спостерігати цю хворобу, яку викликають гриби Septoria graminum, Septoria tritici та Septoria nodorum, на злакових рослинах, причому відомий як септоріоз озимих, так і ярих культур. Томати вражає Septoria lycopersici, аґрус і порічки – Septoria ribis. Відомі також септоріоз сої, біла плямистість конопель, септоріоз винограду й багатьох інших рослин, зокрема коренеплодів (септоріоз моркви) і декоративних культур, наприклад, септоріоз антуріуму, який є кімнатною рослиною, і септоріоз флоксів, що ростуть у відкритому ґрунті. Перші ознаки захворювання – плями на листі. Зазвичай вони світлі з темнішою облямівкою, але можуть бути сіро-коричневими або жовтими, а облямівка навколо них може бути жовтою. Плями поступово розростаються, зливаються, займають майже всю поверхню листової пластини, а в їхньому центрі з’являються чорні цятки пікнід гриба. Успішний розвиток септоріозу призводить до того, що листя рослини сохне й передчасно опадає, стебла викривлюються, буріють і згинаються, кора на деревах відмирає, верхівки пагонів засихають. У результаті опадання значної частини листя в рослинах порушуються фізіологічні процеси, цвітіння відбувається слабо, з відхиленнями, нові бутони не утворюються, імунітет рослин слабшає, і вони стають легкою здобиччю для інших хвороб. Прогресує септоріоз в умовах високої вологості при температурі 20-25 ºC.

  Боротьба з септоріозом

  Заходи боротьби з септоріозом

  Аби перемогти хворобу, необхідно застосовувати всі можливі заходи впливу на септорію, зокрема профілактичні. Боротьба зі збудниками септоріозу ведеться фунгіцидами, яких сьогодні існує дуже багато, а садівники, які є категоричними противниками обробки рослин хімічними препаратами, можуть удатися до менш токсичних народних засобів, які не викликають побічних реакцій у вигляді хімічних опіків листя й не накопичуються в плодах. Однак при сильному ураженні навряд чи вдасться уникнути застосування промислових фунгіцидів.

  Захворювання септоріоз – профілактика

  Усім відома перевірена часом істина: захворювання легше попередити, ніж вилікувати. Саме тому ключем до успіху в боротьбі з будь-якими хворобами є їх профілактика. До профілактичних заходів належать дотримання агротехніки культур, збір і утилізація опалого листя та плодів, обрізування хворих пагонів із захопленням здорової тканини, обробка зрізів садовим варом із додаванням фунгіциду, перекопування ґрунту під рослиною і превентивна обробка рослин розчинами фунгіцидів, концентрація яких набагато слабкіша, ніж лікувальний розчин. При правильних умовах вирощування і належному догляді рослини з сильним імунітетом можуть протистояти будь-якій інфекції, а захворюваннями уражаються зазвичай недоглянуті й ослаблені екземпляри.

  Лікування септоріозу плодово-ягідних культур

  Септоріоз яблуні і груші

  Септоріоз листя на груші і яблуні проявляється дрібними світло-бурими плямами, які поступово сіріють, набуваючи темної облямівки. У процесі розвитку захворювання листя рано жовтіє, вкривається некрозами, сохне й відмирає. Наслідком білої плямистості стає зниження життєздатності, зимостійкості та продуктивності плодових дерев. На яблунях захворювання зустрічається рідко, а ось септоріоз груші – більш часте явище. Патоген, що викликає хворобу, зимує на опалому листі, а навесні, під час дощів, відбувається масове зараження рослин його конідіями. Сприяє розвитку септоріозу на яблунях і грушах тепла волога погода.

  Як правило, спеціальну обробку дерев від септоріозу не проводять. Його розвиток пригнічують препарати, що застосовуються від пархів, – ними щорічно планово обробляють сад до розпускання бруньок, відразу після цвітіння, а потім ще через 2-3 тижні: семивідсотковий розчин сечовини, одновідсотковий розчин Нітрофена або бордоської рідини, двовідсотковий розчин мідного або п’ятивідсотковий розчин залізного купоросу. У боротьбі з септоріозом вдаються до також уже описаних нами профілактичних заходів. Тим, хто тільки збирається посадити у себе грушеві дерева або яблуні, рекомендуємо вирощувати сорти, стійкі до пархів і септоріозу. Сьогодні придбати саджанці таких сортів не проблема. Наприклад, яблуні сортів Безсім’янка мічурінська, Уелс, Юний натураліст, Переможець, Коричне нове, Жигулівське, Осіння радість та інші. З груш майже не уражуються септоріозом і пархами Зимова Деканка, Доктор Гейо, Ангулемська дукеса, Хардієва маслівка.

  Септоріоз смородини й аґрусу

  Розвивається біла плямистість і на споріднених ягідних чагарниках – смородині й аґрусі. На листі цих рослин, особливо в загущених посадках, з’являються коричневі округлі або кутасті плями діаметром усього 2-3 мм. Поступово вони світлішають, темною залишається тільки облямівка навколо них. Плями можуть з’явитись і на ягодах. При сильному зараженні листя опадає. Слід сказати, що порічки уражаються білою плямистістю меншою мірою, аніж аґрус і чорна смородина.

  Не допустити зараження допомагають обробки кущів і ґрунту напровесні, до початку розпускання бруньок, одновідсотковим розчином Нітрофену або мідного купоросу. Якщо захворювання вже проявило себе, знищують інфекцію одновідсотковою бордоською рідиною, колоїдною сіркою або розчинами фунгіцидів – Хомеціна, Каптана, Фталана – приготованими відповідно до інструкції. Повторне обприскування здійснюють через 10 днів після збирання врожаю. Восени листя з-під кущів вигрібають і спалюють, щоби знищити залишки інфекції, а ґрунт навколо рослин перекопують пізньої осені та напровесні. Упродовж сезону вегетації дотримуйтесь чистоти в пристовбурних колах, не дозволяйте бур’янам рости під кущами.

  Септоріоз малини

  Септоріоз, що викликається збудником Septoria rubi, може оселитися на малині, проявившись округлими коричневими цятками на листках, що сягають у діаметрі 2-3 мм. Поступово вони біліють, але до осені, якщо з захворюванням не боротися, на стеблах малини проступають уже великі плями бурого кольору, які не тільки поступово біліють, а й розтріскуються. Хвора рослина гірше зимує. Навесні захворювання починає розвиватися ще інтенсивніше. Як результат, листя малини передчасно осипається, і кущі гірше плодоносять.

  Якщо ви впродовж сезону діагностували септоріоз, не чекайте, що він мине сам собою. Обов’язково зберіть і спаліть пізньої осені в малиннику всі рослинні залишки, а ґрунт між кущами перекопайте. Наступної весни, до початку сокоруху, обробіть чагарник і ґрунт тривідсотковою бордоською рідиною, а перед цвітінням і після збору врожаю – одновідсотковим розчином цього ж препарату.

  Септоріоз на інших культурах

  Септоріоз пшениці

  Пік розвитку септоріозу на пшениці спостерігається в період наливу зерна в умовах, коли температура тримається в межах 14-22 ºC, а вологість досягає 90 %. Біла плямистість уражає листя, колосся і стебла пшениці, на яких формуються довгі плями різних відтінків жовтого й коричневого кольорів. Сприяє розвитку та поширенню інфекції дощова погода. Септоріоз колоса пшениці призводить до того, що суцвіття стає бурим або строкатим, недорозвиненим і навіть безплідним. Захист пшениці від септоріозу здійснюють передусім агротехнічними прийомами: вирощуванням стійких до хвороби сортів, правильним унесенням добрив, дотриманням сівозміни, своєчасним посівом якісного й здорового зерна в знезаражений ґрунт. Слідом за збиранням урожаю необхідно провести лущення стерні і здійснити зяблеву оранку. Не можна вирощувати поряд із пшеницею культури, які легко уражуються білою плямистістю.

  Септоріоз ячменю

  На ячмені септоріоз проявляється в другій половині вегетації, хоча бували випадки, коли він розвивався навіть на сходах. Ознаки білої плямистості на ячмені ті самі, що і на пшениці, оскільки викликається хвороба одними й тими самими грибами: може спостерігатися не тільки плямистість листя, а й септоріоз колоса та стебел. Боротися із захворюванням на зернових культурах можна тільки профілактичними методами, які ми описали в попередньому розділі.

  Септоріоз соняшнику

  Ознаки септоріозу на соняшнику з’являються спочатку на сім’ядолях, потім округлі, неправильної форми жовті, згодом буріючі плями поширюються ніжним листям рослини, а згодом з’являються і на верхньому. Плями на верхній стороні листової пластини обведені світлою облямівкою, а ті, що утворюються на нижній стороні, обрамлені світло-сірим обідком. Поступово тканина всередині плям відмирає і випадає, у листі утворюються дірки. У деяких випадках хвороба проявляється на стеблах і навіть на кошиках соняшнику. На жаль, боротися зі септоріозом на соняшнику можна тільки профілактичними заходами, а саме агротехнічними прийомами, описаними в розділі про септоріоз на пшениці.

  Септоріоз томатів

  Біла плямистість уражає і городні культури, наприклад, томати, причому частіше потерпають від хвороби рослини відкритого ґрунту. Може, звичайно, захворіти й розсада, не застраховані від білої плямистості й тепличні помідори, але в умовах закритого ґрунту з хворобою боротися легше, оскільки вона виникає у вигляді вогнищ.

  Насамперед септоріоз проявляється на старому листі дрібними темними, насиченими вологою плямами, рідше – на плодах, черешках і чашолистках. Плями ростуть, сягаючи в діаметрі 5 мм, навколо них з’являється темна облямівка, а центр стає світлішим. Уражені листки жовтіють і відмирають, і це може затримати розвиток рослини, оскільки їй доводиться витрачати частину пластичних речовин на формування нових листків. Бували роки, коли через білу плямистість втрати врожаю томатів становили 40-50 %.

  При появі перших ознак захворювання рослини обробляють бордоською рідиною або її замінниками – препаратами ХОМ або Оксіхом, наприклад. Добре зарекомендували себе в боротьбі з білою плямистістю фунгіциди Тайтл, Ревус і Танос. Однак, як ми вже не раз говорили, найнадійніший захист рослин від грибкових хвороб – профілактика, а саме:

  • знищення рослинних залишків і глибоке перекопування ділянки восени;
  • дотримання просторової ізоляції помідорів від інших культур, особливо тих, що легко уражаються грибками;
  • своєчасне знезараження парників, теплиць, садового інвентарю, ґрунту й посівного або посадкового матеріалу;
  • суворе дотримання посадкових схем, що передбачають доступ повітря до кожної рослини.

  І головне – намагайтеся вирощувати сорти помідорів, стійких до септоріозу: Платус, Мондіал, Хорив, Джокер, Гідний, Балада, Аміко, Золоте руно та інші.

  Септоріоз гортензії

  Септоріоз листя може проявитися і на декоративних чагарниках. Наприклад, на гортензії. На листках рослини раптом з’являються бурі плями до 5 мм у діаметрі. Уражені листки згодом опадають, рослина втрачає і свою привабливість, а хвороба переходить на молоді пагони. Уражені білою плямистістю органи краще обрізати, захоплюючи кілька сантиметрів здорової тканини, а рослину слід обробити Профітом, бордоською сумішшю або іншим мідьвмісним препаратом. Восени згребіть із-під хворого куща й спаліть усе листя та інші рослинні залишки, обробіть гортензію та ґрунт під нею одновідсотковим розчином бордоської рідини і перекопайте в пристовбурних колах ґрунт. Напровесні, до початку сокоруху, повторіть обробку гортензії бордоською рідиною.

  Препарати від септоріозу (фунгіциди)

  Ефективними в боротьбі з білою плямистістю є такі препарати:

  • Хом – мідьвмісний фунгіцид системно-локальної дії для боротьби з грибковими хворобами – пархами, септоріозом, фітофторозом, пероноспорозом і іншими;
  • Оксіхом – системно-контактний мідьвмісний фунгіцид широкого спектру дії, застосовується для боротьби з грибковими захворюваннями;
  • Мідний купорос – контактний фунгіцид широкого спектру дії, призначений для боротьби з грибковими хворобами плодових, ягідних, декоративних культур;
  • Залізний купорос – засіб, що застосовується для профілактики та лікування грибкових хвороб;
  • Бордоська суміш – мідьвмісний фунгіцид широкого спектру дії для захисту овочевих, плодових, ягідних, цитрусових, баштанних, декоративних і квіткових культур від комплексу захворювань;
  • Профіт – фунгіцид контактної дії для боротьби з альтернаріозом, септоріозом, фітофторозом та іншими грибними хворобами;
  • Нітрофен – препарат для знищення грибкових, цвілевих і паразитарних інфекцій, що стримує ріст бур’янів і знезаражує ґрунт;
  • Хомецін – фунгіцид захисної контактної дії, рекомендований для обробки рослин у період вегетації;
  • Каптан – фунгіцид лікувальної та профілактичної дії, замінник бордоської рідини;
  • Фталан – фунгіцид ширшого, ніж Каптан, спектру дії.

  Для боротьби з септоріозом використовують також препарати Акробат МЦ, Превікур, Ридоміл Голд МЦ, Фундазол, Скор, Ордан, а для профілактичних обробок застосовують Ровраль,Тріходермін і Гліокладін, готуючи розчини відповідно до інструкції виробника.

  Народні засоби у боротьбі з септоріозом

  Народні засоби у вигляді відварів і настоїв в боротьбі з білою плямистістю малоефективні, тому, щоб уникнути застосування токсичних хімічних засобів на ділянці, не нехтуйте профілактичним захистом свого саду й городу від хвороб.

  Хвороби та шкідники троянд

  Троянда є дуже популярною декоративною рослиною. Її вирощуванням займаються багато квітникарів. Перш ніж садити декоративний кущ, треба ознайомитися з усіма хворобами та паразитами, які можуть його вразити, а також засобами, що дозволяють його захистити.

  Захворювання та їх лікування

  Більшість захворювань, яким піддаються троянди, не розвиваються миттєво. Багато симптомів можна виявити на ранніх стадіях, щоб своєчасно приступити до ефективного лікування та захисту. На щастя, сьогодні випускається велика кількість хороших препаратів, які мають виражену дію. Саме відстежуючи конкретні симптоми, вдасться з високою точністю визначити, які препарати підійдуть для лікування декоративної рослини.

  Грибкові

  Грибкові недуги вважаються найнебезпечнішими. Такі хвороби часто торкаються домашніх, кімнатних, плетистих, кущових та інших видів троянд. Грибкові захворювання викликають фітопатогенні суперечки. Вони починають активно розмножуватися при підвищеній вологості та при температурах від +15 до +28 градусів Цельсія. Квітучі багаторічники часто страждають на грибкові хвороби через пошкодження стебел, листових пластин, корінців. Хвороби швидко поширюються, якщо задіяти необроблені садові інструменти, які раніше стосувалися хворих культур.

  Існує багато небезпечних хвороб грибкової природи. Найпоширенішими є такі.

  • Чорна плямистість. Поширене захворювання, яке може вразити кущі троянд із середини весни, як тільки повітря прогріється до +15 градусів. З моменту безпосереднього зараження до помітних симптомів недуги зазвичай проходить більше 2 місяців. З’являються коричневі плями, які потім стають темно-сірими або чорними. Їх характерні «зіркові» краю. Поступово захворювання вражає весь кущ троянди, через що загальмовується її розвиток, слабшає цвітіння. Продуктивне лікування має на увазі комплексний підхід. Потрібно вносити якісні добрива на основі калію, а також застосовувати фунгіциди та тріазол. Уражені посадки слід спалити.
  • Борошниста роса. Грибний міцелій здатний спокійно переживати зимовий сезон, ховаючись у внутрішній частині нирок. Також він легко потрапляє на троянди з вітром чи необробленими інструментами. При нестачі калію та тривалій вологій погоді ризик розвитку небезпечного захворювання різко зростає. Головною ознакою наявності борошнистої роси є помітний наліт на поверхні бутонів, пагонах і листі. Спочатку він має біле забарвлення. Поступово покриває практично всю декоративну рослину.

  Профілактика та лікування борошнистої роси полягають у регулярній обробці троянд фунгіцидами.

  • Сіра гнилизна. Головним симптомом захворювання є формування бутонів, які не розкриваються та гниють зсередини. Найчастіше такі бутони формуються на тепличних екземплярах, які ростуть у закритих конструкціях без провітрювання. Грибок може активно поширюватися і під час зимівлі кущиків, якщо вони знаходяться в приміщенні з температурним режимом +10 градусів, покриваючи пагони та листові пластини сіруватим нальотом. Лікування захворювання укладено у зрізанні потерпілих пагонів до 2-ї нирки від лінії появи перших ознак недуги. Також слід обробити стебла та області поруч із корінням, застосовуючи фунгіциди.
  • Пероноспороз. Так називають хибну борошнисту росу. При цьому недузі теж з’являється білястий наліт, але тільки його можна побачити на звороті листових пластин. На лицьовій частині та стеблах проявляються темніші плями бурого відтінку. Їх форма є незграбною. Захворювання поширюється до центральної листової прожилки, та був провокує його опадение. Грибкові суперечки не бояться морозів. Для їх знищення доведеться вдатися до серйозних фунгіцидних обробок. У багатьох випадках не залишається нічого, як знищити заражені кущі троянд.
  • Септоріоз. Хвороба, що відноситься до групи плямистостей. Ті зони, які вразив септоріоз, спочатку покриваються дрібними точками, а трохи пізніше і світлими виразками, що активно розростаються, з бордовою облямівкою. Поступово симптоматика септоріозу проявляється і на черешках, і молодих пагонах. Вилікувати хвору троянду вдасться лише за допомогою систематичних фунгіцидних обробок. Найдієвішим препаратом є трихопол.
  • Іржа. Ця недуга в більшості випадків з’являється у фазі формування бутонів на кущових або плетистих рослинах в останніх квітневих числах. Грибок проявляє себе у форматі жовтих здуття. Вони з’являються не тільки на листових пластинах, а й на черешках, бутонах. У запущених випадках виявляються коричнюваті горбки. Листя теж змінює забарвлення, буріє, а потім обсипається. Якщо троянда заразилася іржею, вилікувати її вже не вдасться. Уражені хворобою пагони потрібно відразу видаляти і спалювати. Якщо цього не зробити, інфекція поширюватиметься далі.

  Бактеріальні

  Існує кілька бактеріальних захворювань, які вражають троянди найчастіше.

  • Стебловий рак. Зазвичай хвороба вражає лише квіткові пагони, створюючи ними округлі плями бурого чи чорного кольору. Також з’являються ущільнення, горбики, довкола яких розростаються виразки. У ході розвитку захворювання пагони висихають, з них опадає кора.

  Найнебезпечнішим вважається саме цей вид бактеріальної інфекції, особливо якщо він вражає чайно-гібридні або плетисті сорти.

  • Трахеомікозне в’янення. Недуга провокується грибком фузаріум. Він може роками ховатися в товщі ґрунту, ніяк себе не проявляючи, доки не буде комфортних умов. Зазвичай хвороба провокується наявністю тіні та високою вологістю. Небезпека трахеомікозного в’янення полягає в тому, що воно вражає судинну систему культури цілком, забираючи в неї харчування. Найчастіше доводиться вдаватися до радикальних методів боротьби із захворюванням, що передбачає викопування куща, дезінфекцію кореневищ розчином марганцівки.
  • Бактеріальний рак коріння. Захворювання діагностується тяжко. Його збудником є Rhizobium. Зовнішні симптоми хвороби полягають у затримці розвитку та зростання троянд. Достовірно встановити діагноз можливо виключно за станом коренів, на яких формуються горби, що поступово наливаються чорним забарвленням. Навіть при ліквідації заражених рослин бактерія залишається активною до 4 років. Висаджувати те саме місце інші квіткові кущі годі було.
  • Біла склероціальна гнилизна. Розвиток інфекції вдасться помітити лише на кореневій шийці. Тут бактерія формує товстий та щільний наліт, схожий на вату. Загальні симптоми поразки троянди у разі є стандартними: в’януть листові пластини, відбувається слабке цвітіння, повільно ростуть пагони. При дуже сильному зараженні білястий наліт поступово перебирається на стебло.

  Єдиний ефективний спосіб боротьби з недугою полягає у викопуванні та подальшому спалюванні куща, доки він не інфікував інші рослини в саду.

  • Коренева гнилизна. Хвороба розвивається через бактерії, що формують грибниці на корінцях квітів. Як правило, гнилизна починає активно розвиватися через неправильний догляд, перезволоження, поширення бур’янів. Перенесення часто відбувається і при неякісному осінньому прибиранні розаріїв. Ця інфекція особливо небезпечна тим, що в короткі терміни встигає охопити всі посадки, розташовані на одній території.
  • Некрози. У більшості випадків некрози розвиваються одночасно з грибковими ураженнями. Некроз у будь-якому форматі має на увазі відмирання рослинних тканин. Хвороба піддається лікуванню, якщо її виявити. До некрозів, наприклад, відносять таке захворювання, як цитоспороз. Якщо він розвивається, стебла троянд висихають частково або цілком. Перед цим ними проявляються бурі включення, що покривають кору.

  Запобігти недузі допоможе своєчасна обробка фунгіцидами, допоки не розпустилися нирки.

  Вірусні

  Кущі та батоги троянд вразливі до більшості вірусних хвороб. У деяких підвидів розвинений стійкий імунітет до окремих штамів. Однак діагностувати безпосереднє джерело зараження завжди важко. Більше того, при вірусній природі хвороби можливо лише на якийсь час обмежити її поширення. Врятувати троянди на 100% не вдасться.

  Заражені посадки слід прибрати з території та спалити.

  • Вірусна мозаїка резухи. Квіти найчастіше заражаються цією хворобою від шкідливих комах. Насамперед страждають троянди з ослабленим імунітетом, а також старі та екземпляри, уражені холодом або ультрафіолетом. На квітах, що вразила мозаїка, проявляються хаотичні мозаїчні візерунки світлого відтінку. Зупинити поширення вірусної хвороби можна, займаючись обробкою садових інструментів, що застосовуються. Також треба замінити землю на торкнутому ділянці. Рекомендується здійснити комплексну обробку інсектицидними хімікатами.
  • Вірусне в’янення. Щоб вчасно помітити цю хворобу, слід розглянути її детальний опис. Вірусне в’янення проявляється у вигляді деформування листових пластин. Пізніше вони стають бурими та опадають. Сама рослина при цьому може сильно відставати в зростанні та розвитку. Головна проблема у тому, що своєчасна діагностика недуги неймовірно складна. Часто хвороба протікає без симптомів. Боротися з симптоматикою вірусного в’янення варто радикально, вдаючись до вирубування або сильної обрізки чагарників.

  Неінфекційні

  До неінфекційних відносяться такі хвороби троянд, які проявляються з природних причин. Найчастіше мають місце такі порушення.

  • Сонячний опік. З’являється особливо спекотні і сонячні періоди, коли активність сонця підтримується високими температурними режимами. Виявити проблему можна, помітивши зміну кольору та щільності листових пластин. Вони стають червоно-бурими, твердими.

  Головний метод захисту декоративних рослин полягає у їх затіненні.

  • Хлороз листя. Зміну забарвлення листя, пожовтіння та опадання можна лікувати за допомогою елементарних заходів агротехніки. Достатньо привести в норму показники кислотності ґрунту, відрегулювати схему підживлення, не забувати про повноцінне поливання.
  • Фізіологічне старіння. Йому схильні абсолютно всі декоративні рослини, особливо щеплені. Помітити недугу можна з потовщення і відмирання стебел, зменшення кількості бутонів. Культуру можна омолодити, зрізавши старі пагони. Якщо вони теж вражені якимись хворобами, то краще відмовитися від цієї витівки.

  Поширені шкідники

  Кущі троянд часто атакуються великою кількістю шкідників та паразитів. Обробляти декоративні рослини буває складно через те, що жуки, метелики та інші комахи часто просто не видно на листових пластинах або стеблах. Незважаючи на це, якщо шкідник пожирає пагони, псує зелену частину куща, його обов’язково потрібно зупинити. У домашніх умовах вдаються до профілактичних обприскування хімікатами чи певними народними засобами.

  Найчастіше квітникарам доводиться боротися з такими шкідниками.

  • Розанна листовійка. Гусениці цих шкідливих метеликів можуть вражати молоді пагони, а також листя. Найчастіше листовійка з’являється навесні, коли починають розпускатися нирки. При незначному зараженні гусениць можна зібрати вручну. В інших випадках треба обприскати посадки інсектицидними препаратами.
  • Павутинний кліщ. Атаки цього небезпечного шкідника складно переглянути, оскільки він залишає тонку та дрібну сітку, яка покриває квіти та бутони троянд. Сухим та спекотним літом комаха може буквально висмоктати з рослин усі соки. Боротьба з кліщами має починатися з обробки хімікатами, такими як “Фуфанон”, “Іскра-М”. Лікування виявляється тривалим. Обробляти троянди слід багаторазово, кожні 10 днів, доки повністю не пропаде вся симптоматика.
  • Щитівки. Поширений паразит, який особливо небезпечний для троянд. Щитівку приваблюють і садові, і кімнатні рослини. Через її атаки стебла і листя покриваються липким нальотом, який виділяють комахи. Також з’являються тверді лусочки.
  • Трипси. Крихітний шкідник із групи сисунів. Харчується соками з пагонів, бутонів, листя та квіток. Комаха має світле жовте забарвлення, тулуб не більше 1 мм у довжину. У зонах харчування трипсів пагони троянд покриваються цятками червоного кольору.

  Побризкати атаковані рослини можна будь-якими інсектицидними засобами.

  • Попелиця. Та попелиця, яка вражає троянди, має великі розміри та забарвлення зеленого або бурого відтінку. Шкідник максимально активний у червні чи липні. Він пожирає молоденькі бутони та пагони. Помітивши поширення личинок, треба приступати до обприскування троянд препаратами “Інта-Вір”, “Командор”, “Конфідор”, “Біотлін”, “Фуфанон”. Кошти застосовують по черзі. Лікувальні процедури треба проводити до завершення сезону кожні 10 діб.
  • Пилувальник. Троянди можуть атакувати слизові або гребінчастовусі пильщики. Цей шкідник робить у листі та пагонах тунелі, порушуючи цим нормальний обмін речовин. Щоб знищити шкідника, застосовують ті ж препарати, що й у випадку попелиці.
  • Слинявка-пінниця. Її ще називають всеїдною цикадкою. Виділення, що нагадують слину, створюють личинки, які живуть на троянди, харчуючись її соками. Боротися зі шкідником потрібно стандартно – обприскувати посадки інсектицидами, доки проблема не буде усунена.

  Заходи профілактики

  Проблеми троянд легше попередити, ніж вирішувати після їхнього виникнення. Розберемо основні профілактичні заходи.

  • Кущі треба обробляти в ранньовесняний період комплексними імуностимулюючими препаратами, а також протигрибковими складами. Процедуру повторюють за 2 тижні.
  • Будь-які садові інструменти потрібно добре стерилізувати і до, і після будь-яких робіт. Найчастіше інфекції передаються саме через заражені пристрої.
  • Ґрунт на ділянці треба дезінфікувати, ретельно перекопувати. Завжди важливо видаляти личинки комах.
  • Рекомендується підбирати більш стійкі сорти троянд із гарним імунітетом.
  • У всіх випадках треба дотримуватись правил агротехніки. Важливо дотримуватися норм поливу, схем підживлення, регулярно займатися прополюванням.