Ірландський вовкодав: характеристика породи

Ірландський вовкодав – це добродушний гігант з грізною зовнішністю , величезне серце якого немов створено для того, щоб зберігати вірність одному господареві. Саме слово «вовкодав» у багатьох асоціюється з безжалісними, лютими собаками-вбивцями, нещадними не тільки до тварин, а й людям. Але це омана, що не має під собою грунту.

Ірландський вовкодав – це собака, створена для того, щоб оберігати від хижаків і свого власника, і його майно (зокрема, стада овець). І агресія по відношенню до членів сім’ї або домашнім тваринам для нього абсолютно невластива.

Історія породи
Ірландський вовкодав – порода з багатою історією, що йде глибоко в старовину. Вважається, що перші її представники з’явилися в Ірландії понад двох тисячоліть тому. Їх розведенням займалися кельти, які відбирали з наявних в ту пору в Ірландії хортів найбільших і швидких особин для полювання на оленів і вовків.

Офіційно ірландський вовкодав згадується в історичних документах, відповідних майже чотирьохсот році нашої ери. У ту пору римляни, що завоювали британців і ірландців, вивозили цуценят ірландця до себе додому, де потім використовували їх у кривавих розвагах – цькуванні тварин на аренах цирку.
Пізніше Ірландія була захоплена англійцями, які також звернули увагу на собак незвичайного розміру і сили. Їх цуценят стали не тільки привозити до Великобританії, але й дарувати вельможам країн, з якими намагалися встановити дружні стосунки – Франції та Італії.

Ірландський вовкодав
Ірландський вовкодав у всій своїй красі.
У 17 столітті англійців очолив Олівер Кромвель, який заборонив вивозити ірландських вовкодавів за межі рідної країни. В кінці 18 століття на Британських островах були знищені всі до єдиного вовки.

Ірландський вовкодав став використовуватися при полюванні на інших великих тварин. Також були зроблені спроби застосовувати його у військових цілях. Професійним розведенням породи ніхто не займався, з часом один ірландський пес став сильно відрізнятися від іншого і за зовнішніми якостями, і за характером.

Так тривало аж до середини 19 століття. У 1841 році з’явився людина, небайдужа до цієї породи собак – хтось на прізвище Річардсон. Він привернув увагу громадськості до ситуації, в якій опинився ірландський вовкодав, відновивши тим самим інтерес до нього.
Потім цей активіст направив свої зусилля на племінну роботу з сукою ірландського вовкодава по кличці Бран, домагаючись отримання найбільш типового потомства. Пізніше до цієї роботи приєднався Г. Грехем, який заснував ірландський клуб любителів цієї собаки. У 1885 році ним же був визначений офіційний стандарт породи, який виявився настільки вдалим, що в нього до сьогодні практично не вносилися поправки.

Про стандарт
Як вказує офіційний опис, ірландський вовкодав – надзвичайно висока собака (пси від 79 сантиметрів у холці, суки від 71 сантиметри), що володіє міцним сухим статурою. Найбільшу перевагу віддається великим пропорційним особинам. Ідеальною для кобеля вважається висота від 81 до 86 сантиметрів.

Перші визначення, які повинні приходити в голову при погляді на ірландського вовкодава: величезний, значний, масивний, мускулистий, швидкий, енергійний. Вільні рухи цієї собаки повинні бути наповнені грацією, а кістяк не видаватися рихлим і важким.
Шерсть груба, жорстка, над очима і під нижньою щелепою утворює волохаті, проволокоподобние брови, вуса і бороду. Забарвлення шерсті різноманітні:

сірий або блакитно-сірий;
тигровий – темні поперечні смуги («тігровіни») на сірому, буром, палевому або жовтуватому тлі;
рудий;
чорний;
білий;
жовтувато-коричневий.
Очі собаки обов’язково повинні бути темні; світлі очі вважаються недоліком, також як колір мочки носа і губ, відмінний від чорного.

Характер: левине серце
Ірландський вовкодав – це собака, по-справжньому віддана своєму господареві. Він добродушний, спокійний; ласкаво звертається з дітьми, терпляче виносить всі їхні витівки.

У ірландцях не закладено ні найменшої агресії по відношенню до людини, адже вони виводилися як компаньйонів для полювання. Тому ті, хто вирішує придбати цих собак для охорони, може розчаруватися.

Єдине, що дозволяє собакам цієї породи оберігати майно свого власника – це грізний вигляд. Але для тих недоброзичливців, хто знайомий з особливостями поведінки ірландського вовкодава, він не є перешкодою.
Гігант
Розміри даної породи вражають.
Як стверджує офіційний опис породи, ірландський вовкодав – дуже смілива і витривалий собака, яка чудово підходить для полювання на кабанів і вовків. Він витриманий, впевнений в собі, не метушливий, має міцної і стійкою психікою. Це надійний друг для сім’ї, якщо він вихований правильним чином.

Виховання ірландця
Виховання ірландця повинно починається вже з самих перших хвилин його знаходження в будинку. Дотримуйтеся основних правил, які допоможуть сформувати справжній ірландський характер:

не дозволяйте маленькому цуценяті робити те, чого не дозволили б дорослому собаці: наприклад, кусати вас, навіть в процесі гри; вставати на вас передніми лапами, коли ви увійшли додому; лежати на вашому ліжку;
ніколи не кричіть на цуценя – існує версія, що підвищений голос собака сприймає як вереск, то є прояв слабкості, всі команди і накази повинні подаватися чітким, рівним, твердим тоном;
ніколи не бийте цуценя і дорослу собаку – в результаті вона стане або полохливої, або озлобленої, найсильнішу дію, яке ви можете надати на вихованця – це струснути його за шкірку, піднявши його над землею, або притиснути за холку до землі, тим самим ви продемонструєте йому своє домінантне становище і припинить непотрібні дії;
Не дозволяйте всім підряд стороннім людям на вулиці гладити вашого цуценя – він може вирости дуже велелюбним і довірливим;
ніколи не повторюйте команду кілька разів підряд (це призводить до того, що собака взагалі не стане її сприймати), для того, щоб ваші накази чітко виконувалися, залучіть увагу вихованця, назвавши його кличку, лише переконавшись, що ірландський друг переключив свою увагу на вас , подавайте команду, якщо вона не виконана з першого разу, назвіть ще раз кличку собаки і повторіть наказ;
намагайтеся забезпечити підростаючого вихованця максимальною кількістю нових вражень, відвідуйте з ним різні місця, насичені подразниками, гуляйте вздовж автомобільних доріг, в натовпі, на вокзалах – це дозволить зміцнити психіку собаки, навчити його адекватної поведінки в незвичній обстановці.

Ірландський вовкодав обов’язково повинен пройти курс навчання під керівництвом досвідченого кінолога з клубу. Найкращий вік для початку занять з цуценям цієї породи – три з половиною – п’ять місяців. Ірландський вихованець повинен здати нормативи загального курсу дресирування або, якщо він утримується в міській квартирі, циклу «Керована міська собака».

Догляд та утримання
Тримаємо у формі

Ірландці – порода собак, що займають мало життєвого простору, незважаючи на їх значні розміри. Тому ця собака міститься в міських квартирах. На що обов’язково слід звертати увагу в такому випадку:

регулярні та тривалі прогулянки, під час яких собака обов’язково повинна мати можливість виплеснути енергію і розім’ятися;
тренування м’язової системи, особливо їх потребує молода собака, бо при слабо розвиненій мускулатурі часто неправильно формується скелет – так, нерідко при відсутності повноцінних фізичних навантажень, у ірландців розвиваються такі недоліки, як размет і клишоногість, та й саме недорозвинення мускулатури у цих собак вважається відхиленням від стандарту.
рекомендується тривалий біг риссю, плавання, підйоми в гору;
ходьба по різним типам грунту, особливо (по дрібних каменях, гальці) це забезпечує зібраність пальців лап собаки «в грудку», коли собака постійно пересувається по м’якому грунті або асфальту, її лапи стають «розпущеним», що не вітається суддями на виставках.

Дружба
Незважаючи на грізний зовнішній вигляд і страхітливу назву породи, ірландські вовкодави вельми доброзичливі.
Гігієна

Заходи гігієни відносно собак цієї породи цілком стандартні, включають в себе:

догляд за вухами – очищення від секрету і бруду;
догляд за кігтями – обрізання їх когтерезка, при вмісті в місті ця процедура виконується рідко, тому що, як правило, ірландці під вагою свого тіла добре сточують кігті об асфальт;
миття (у міру забруднення) і вичісування вовни, напередодні виставок шерсть собаки обробляється спеціальними засобами.
Про хліб насущний
Основу харчування цих собак повинні складати:

білки: м’ясо, субпродукти, риба, сир, яйця;
вуглеводи: крупи (особливо вівсяна), овочі (картопля), іноді – макаронні вироби;
жири: рослинні масла, тваринний жир, вершкове масло.
Вся їжа повинна бути сметаноподібної однорідної консистенції. Жувати собаки, як відомо, не вміють, а проковтування різних шматків не приносить користі їх шлунку і кишечнику.

Також при годуванні собаки натуральної їжею обов’язково даються вітамінні й мінеральні добавки. Особливо велику увагу потрібно звертати на достатню кількість кальцію і вітаміну Д у складі цих комплексів.

Набагато простіше використовувати для харчування вихованця готові корми, підібравши їх у відповідності з віком і вагою собаки. При виборі фабричного корму необхідно уважно читати його опис і склад, і якщо вміст кальцію і вітамінів менше добової потреби, включати в раціон препарати для заповнення цього дефіциту.

Що означає слово вовкодав

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.