Збій менструального циклу: причини, діагностика, профілактика

Менструація — це циклічне впорядковане відторгнення слизової оболонки матки у відповідь на дію гормонів, що виробляються гіпоталамусом, гіпофізом та яєчниками. Менструальний цикл можна розділити на дві фази: фолікулярну або проліферативну фазу та лютеїнову або секреторну фазу. Лютеїнова фаза циклу відносно стала у всіх жінок, її тривалість становить 14 днів; фолікулярна фаза циклу може становити 10–16 днів.

Тривалість менструального циклу — це кількість днів між першим днем менструальної кровотечі одного циклу та початком менструації наступного циклу. Середня тривалість менструального циклу становить 28 днів; 35 днів менструального циклу називається олігоменореєю.

Скільки триває менструація? Менструація зазвичай триває 3–5 днів. Зазвичай об’єм крові, що втрачається під час менструації, становить близько 30 мл. Гіпоменорея — об’єм менше 30 мл. Об’єм, що перевищує 80 мл, вважається патологічним. Тривала менструація характеризується рясним виділенням (об’єм крові більше 90–100 мл), які тривають 7 і більше днів.

Менструальний цикл нерегулярний при менархе (перша менструація) та менопаузі через ановуляцію та неповний розвиток фолікулів (Reed B.G. et al., 2018).

Регулярний менструальний цикл є важливим показником здорової репродуктивної системи. Більшість жінок, які не мають менструації протягом 5 днів, роблять тест на вагітність. Якщо тест на вагітність негативний, причиною відсутності менструації можуть бути різні стани та фактори. На який день затримки робити тест на вагітність? Можна робити тест на вагітність із першого дня затримки.

Яка норма збою менструального циклу? Це нормально, коли тривалість менструацій трохи відрізняється від місяця до місяця. Якщо затримка менструації понад 5 днів, слід шукати причини.

Порушення менструального циклу виникають у 14–25% жінок дітородного віку. Чим небезпечна відсутність менструації? Збій менструального циклу може свідчити про гінекологічні або ендокринологічні захворювання. Несвоєчасне лікування може призвести до аменореї, неможливості завагітніти.

Можливі причини збою менструального циклу

Причини затримки менструації:

• затримка менструації 5 днів — норма, що може викликатися перенесеним стресом або інтенсивними фізичними вправами;
• 6 днів — норма, якщо менструальний цикл жінки становить 30–31 день;
• затримка менструації 7 днів може бути спричинена стресом, вагітністю, зміною кліматичних умов, інтенсивними фізичними вправами;
• 10 днів — можлива вагітність, застосування та відміна протизаплідних засобів;
• 15–20 днів (при негативному тесті на вагітність) — ожиріння, гінекологічні чи ендокринологічні захворювання;
• затримка менструації 2 міс можлива в період вагітності або грудного вигодовування, при низькій масі тіла, у підлітковий період, при дисфункції яєчників, пременопаузі;
• затримка менструації 6 міс можлива при функціональній гіпоталамічній аменореї (ФГА), при якій порушується секреція гонадотропних гормонів (лютеїнізуючий (ЛГ) і фолікулостимулюючий (ФСГ) гормон) і знижується рівень естрогенів. Причини ФДА: низька енергетична забезпеченість раціону, низьке споживання мікро- та макроелементів, надмірно інтенсивне фізичне навантаження, порушення сну, стреси, психологічні розлади (Ryterska K. et al., 2021).

Механізм, за допомогою якого фізичні вправи впливають на овуляцію, полягає в модуляції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі (ендокринного комплексу, який включає гіпоталамус, гіпофіз та гонадні залози) через підвищену активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі (нейроендокринної системи, яка відповідає за підтримку гомеостазу організму, адаптацію до факторів довкілля та стресу). Існує підвищений ризик порушення менструального циклу та ановуляції у жінок, які займаються надзвичайно важкими фізичними вправами (>60 хв/день). Однак фізичні вправи у жінок з ожирінням та синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) або ановуляторним безпліддям можуть призвести до відновлення овуляції шляхом зниження рівня інсуліну та вільних андрогенів (Hakimi O. et al., 2017).

Класифікація проблем

Затримка менструації через стрес

Якщо жінка постійно перебуває в умовах стресу, можливе порушення гормонального балансу її організму, що може призвести до затримки або відсутності менструації. Як визначити кількість стресу? Існує шкала стресу Голмса та Рея, яка включає 43 стресові життєві ситуації для дорослих, дітей та підлітків. Сума балів до кожної з відповідних подій за останній рік життя дає приблизну оцінку того, як стрес впливає на здоров’я.

Крім того, ознаками стресу є:

• головний біль, запаморочення;
• втрата концентрації;
• алергічні реакції, свербіж шкіри;
• порушення травлення, нудота;
• порушення координації рухів;
• переважання великої кількості солодощів у раціоні;
• порушення якості сну та безсоння.

Оскільки менструальний цикл регулюється складною системою, що включає структури головного мозку (гіпоталамус та гіпофіз), щитовидну залозу, яєчники та матку, стрес може порушувати регуляцію циклу організму, впливаючи на гіпоталамус. Зазвичай після зниження рівня стресу менструація відновлюється.

Існують такі види стресу:

• емоційний стрес — викликаний проблемами у відносинах, депресією чи занепокоєнням;
• фізичний стрес — спричинений операцією, травмою чи захворюванням, таким як вірусні або бактеріальні інфекції, цукровий діабет чи запальні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Затримка менструації пов’язана з коливаннями маси тіла

Коливання маси тіла — ще одна поширена причина затримки менструації. У осіб із розладами харчової поведінки, такими як нервова анорексія або булімія, можуть спостерігатися порушення циклу. Нервова анорексія характеризується тяжкою формою недостатності харчування, пов’язаною з гормональними змінами: резистентність до гормону росту з низьким рівнем інсуліноподібного фактора росту-1, гіпоталамічний гіпогонадизм, відносна гіперкортизолемія та зміни гормонів, що регулюють апетит, включаючи лептин, грелін та пептид YY. Після відновлення маси тіла при нервовій анорексії поновлюється менструальний цикл (Baskaran C. et al., 2017).

Надмірна маса тіла також може вплинути на овуляцію, змінюючи рівні естрогену та прогестерону в організмі, що спричинить нерегулярні менструації. Крім того, ожиріння зумовлює епігенетичні модифікації гамет, змінюючи рівні метилювання ДНК і гістонів, ацетилювання гістонів і РНК, які не кодують, таких як мікроРНК (міРНК) в ооцитах (Xiang-Hong Ou et al., 2019).

Затримка менструації, пов’язана із прийомом оральних контрацептивів

Початок або припинення прийому гормональних протизаплідних засобів також може спричинити зміни менструального циклу. Оральні контрацептиви містять гормони естроген та прогестин. Ці гормони не сприяють вивільненню яйцеклітини яєчниками і значно знижують ризик завагітніти. Вони також можуть знизити частоту менструацій при безперервному застосуванні (Hee L. et al., 2017). Деяким жінкам може знадобитися до 3 міс, перш ніж їх цикл повернеться до норми після припинення застосування гормональних протизаплідних засобів.

Затримка менструації у підлітків

На ранніх стадіях статевого дозрівання зазвичай відмічають нерегулярні цикли. У підлітків можливі нерегулярні цикли протягом 3 років після початку менструації. Затримка менструації у підлітків пов’язана з тим, що в яєчниках уповільнюється дозрівання яйцеклітини через зміну гормонального фону.

Причиною збою менструального циклу, окрім вагітності, є СПКЯ. Це поширене захворювання, що викликає нерегулярні менструації. При СПКЯ організм виробляє більшу кількість андрогенів, що призводить до утворення невеликих кіст на яєчниках, фолікули не розриваються і не вивільняється яйцеклітина. Крім нерегулярних менструацій, загальні симптоми СПКЯ включають гірсутизм, безпліддя, збільшення маси тіла, акне та жирний тип шкіри, облисіння за чоловічим типом.

Ще одна можлива причина відсутності менструації — дисбаланс гормонів щитовидної залози (тироксину та трийодтироніну). Коли рівень гормонів щитовидної залози занадто низький або занадто високий, це може спричинити тривалі менструальні кровотечі, ановуляторні цикли (цикли без овуляції) та нерегулярні менструації. У деяких випадках захворювання щитовидної залози може викликати відсутність менструацій на кілька місяців (аменорею).

Діагностика збою менструального циклу

Для діагностики затримки менструації рекомендовано консультацію гінеколога. Лікар може призначити аналіз крові на рівень вмісту хоріонічного гонадотропіну, гормонів гіпофізу та яєчників. За потреби лікар може призначити проведення ультразвукового дослідження (УЗД) органів малого таза, магнітно-резонансну (МРТ) або комп’ютерну (КТ) томографію головного мозку.

Якщо гінекологічної патології не виявлено, рекомендовано пройти консультацію дієтолога, ендокринолога чи психотерапевта.

Які є методи лікування збою менструального циклу?

Залежно від причини затримки менструального циклу лікар діагностує причину та призначає лікування.

У разі порушення маси тіла лікар може порекомендувати зміну раціону харчування, фізичні вправи. Для лікування гормональних захворювань призначити препарати гормонів для системного застосування (гіпофізарні, гіпоталамічні гормони та їх аналоги, тиреотропні засоби).

Профілактика затримки менструації

Фактори ризику, такі як куріння, ожиріння та стрес, значною мірою пов’язані з нерегулярністю менструального циклу. Куріння протягом життя також пов’язане із ранньою менопаузою. Більш здоровий спосіб життя, у тому числі відмова від куріння, контроль маси тіла та управління стресом є важливими факторами у покращанні репродуктивного здоров’я жінок протягом усього життя (Bae J. et al., 2018).

Рекомендовано вести щоденник менструації в календарі або програмі. Записи днів менструацій можуть надати цінну інформацію для жінки та лікаря. Часто збій менструального циклу зворотний, але якщо у жінки часто бувають затримки або нерегулярні менструації, рекомендовано проконсультуватися з лікарем, щоб виключити інші захворювання.

Що таке овуляція, та як визначити, коли вона настає?

Готуючись до вагітності варто знати, що вірогідність зачаття підвищується в певні дні менструального циклу жінки, так звані фертильні дні. Ця фаза називається овуляторною та супроводжується вивільненням яйцеклітини.

В цій статті Ви дізнаєтесь:

Що таке овуляція?

Овуляція – це фаза менструального циклу, коли відбувається вихід з фолікула, який лопнув дозрілої статевої клітини готової до запліднення – яйцеклітини. Термін життя яйцеклітини від 12 до 24 годин.

Із залишку фолікула формується жовте тіло – це міні залоза, яка продукує прогестерон. Це гормон, який готує ендометрій матки до імплантації ембріона. Згодом яйцеклітина потрапляє в маткову трубу, звідки повільно переміщається до матки.

Якщо запліднення не відбулось, то яйцеклітина та жовте тіло підлягають інволюції, простими словами – руйнуються, ендометрій більше не піддається дії прогестерону, він відторгається та настає менструація.

Коли настає овуляція?

В середньому менструальний цикл триває 28 днів та складається з декількох фаз:

• Фолікулярна фаза – триває з першого дня менструального циклу і до 7-22 дня. У цей час у яєчнику відбувається дозрівання домінантного фолікула, з якого згодом вивільниться яйцеклітина. В цей же час відбувається розростання ендометрію в матці.
• Овуляторна фаза – настає в середньому на 14 день менструального циклу та триває близько трьох днів, супроводжується вивільненням лютеїнізуючого гормону, який сприяє завершенню розвитку фолікула. Далі стінки фолікула розриваються та яйцеклітина виходить до фалопієвої труби.
• Лютеїнова фаза – настає одразу після овуляції та триває до початку наступної менструальної кровотечі.

Ранній вияв овуляції (відбувається на 7-10 день циклу) може бути пов’язаний із коротким менструальним циклом, перервою у вживанні гормональних контрацептивів, а також стресом. Регулярна рання овуляція, яка не викликає неприємних відчуттів або болю під час статевого контакту, гострого болю в животі, є природним явищем.

Пізня овуляція або відсутність регулярної щомісячної овуляції може вказувати на можливі патології або стани, а саме:

• синдром полікістозних яєчників,
• гіпотиреоз чи гіпертиреоз,
• довготривалий стрес,
• прийом естрогенів, прогестинів або антидепресантів,
• а також зловживання наркотичними речовинами.

Ризик пізньої овуляції може підвищуватися у жінок з діабетом, ожирінням або недостатньою вагою.

Іноді пізня овуляція може бути наслідком підвищеного рівня пролактину (гіперпролактинемії) під час періоду грудного вигодовування. Також, протягом перших двох років після перших місячних дівчата можуть стикатися з ановуляторними циклами (коли овуляція не відбувається кожного місяця) через гормональні зміни.

Якщо при пізній овуляції існує підозра на можливу патологію яєчників, про що можуть вказувати нерегулярні менструації, волосяний покрив, різке збільшення ваги, акне, розрідження та випадіння волосся, консультація лікаря гінеколога є обов’язковою. Гінеколог може направити на моніторинг овуляції (фолікулометрію) для визначення порушень, стадії дозрівання та розміру фолікулів у яєчниках, а також можливих патологічних змін у матці (міоми, ендометріоз, кісти).

Додатково, гінеколог може рекомендувати стимуляцію овуляції за допомогою гормональної терапії.

Як визначити овуляцію?

Існують об’єктивні та суб’єктивні методи визначення овуляції.

До суб’єктивних належать:

• вимірювання базальної температури
• вираховування овуляції календарним методом
• характер цервікального слизу

До об’єктивних належать:

• тест на визначення овуляції
• та ультразвукова фолікулометрія.

Вимірювання базальної температури

Протягом всього менструального циклу відбуваються зміни в базальній температурі тіла жінки. У фолікулярній фазі температура тіла тримається на рівні 36.4-36.7 градусів, а згодом поступово зростає.

У фазу овуляції температура тіла підвищується приблизно на 0,5 градусів та досягає 37-37.2 градусів. Одразу після овуляції, на наступний день температура тіла знову знижується.

Щоб відстежити овуляцію базальну температуру тіла вимірюють щодня, починаючи з першого дня менструального циклу та записують. Правильно вимірювання базальної температури проводять одразу після сну, не встаючи з ліжка.

Вираховування овуляції календарним методом

Овуляція відбувається в середині менструального циклу. За умови того, що менструальний цикл регулярний можна вирахувати приблизну дату овуляції. Наприклад, якщо цикл триває 28 днів, то приблизна дата овуляції припадає на 14 день менструального циклу.

Характер цервікального слизу

Протягом всього менструального циклу виділяється цервікальний слиз, який має різний вигляд, густину та консистенцію в залежності від фази циклу. За декілька днів до овуляції підвищується рівень естрогену в крові внаслідок чого підвищується кількість виділень, вони стають липкими, в’язкими та нагадують по зовнішньому вигляду яєчний білок, мають білий чи прозорий колір.

Тест на визначення овуляції

Існують тест-смужки на визначення овуляції, що продаються в аптеці. Вони визначають рівень лютеїнізуючого гормону, який підвищується напередодні та безпосередньо в день овуляції.

По вигляду ці тести схожі на тести для визначення вагітності – тест-смужку занурюють в сечу і через 30-60 секунд поряд з контрольною смужкою має з’явитися друга, що буде свідчити про наявність овуляції.

Тести починають проводити за 2-3 дні до приблизної дати овуляції. Щоб не пропустити овуляцію тести необхідно виконувати 2 рази на день – зранку та ввечері щодня.

Ультразвукова фолікулометрія

Фолікулометрія – метод УЗД, що дозволяє в динаміці оцінити процес зростання і розвитку фолікулів в яєчниках протягом менструального циклу і підтвердити факт овуляції.

Отримані дані під час фолікулометрії, стан ендометрію та факт того, що овуляція відбулась в другій фазі циклу, дають можливість лікарю визначити сприятливий період для зачаття і можливі причини, чому зачаття не відбувається.

Про підготовку до проведення УЗД фолікулометрії Ви можете прочитати в статті «Як підготуватися до ультразвукової діагностики?»

Ознаки овуляції

Коли відбувається овуляція жінка може відчувати деякі зміни в своєму стані. До них відносять:

• тягнучий біль внизу живота, в попереку, куприку чи паховій ділянці;
• біль в животі, здуття, спазми;
• підвищення лібідо за декілька днів до овуляції;
• зміни в грудях – набрякання, чутливість, підвищена болючість;
• підвищена чутливість до запахів, смаків, яскравого світла, часта зміна настрою;
• підвищення вагінальних виділень, збільшується їх в’язкість та густина;
• підвищення температури тіла приблизно на 0,5 градусів, яке невідчутне для жінки;
• головний біль та нудота (внаслідок підвищення естрогену).

Болі під час овуляції: норма чи патологія?

Близько 40% жінок фертильного віку стикаються з болями під час овуляції. Овуляція супроводжується спазмом дрібних судин та вивільненням цитокінів – це білкові «посередники» для зв’язку між клітинами, що може спричинити виникнення больових відчуттів. До того ж при розриві фолікула під час виходу яйцеклітини до фалопієвої труби виділяється рідина, яка може потрапляти в порожнину малого тазу. В нормі біль може тривати від декількох хвилин до 24 годин.

Якщо біль триває більше доби, необхідно звернутися до лікаря, бо це може бути ознакою ендометріозу, спайкового процесу в порожнині малого тазу чи непрохідності маткових труб.

Якщо ви плануєте вагітність , лікарі МЦ «Лелека» рекомендують підійти до цього питання зважено та заздалегідь підготуватися і пройти комплексне обстеження разом з майбутнім татком . Це допоможе адекватно оцінити стан організму та за необхідності провести оздоровчі процедури, щоб знизити ризики виникнення ускладнень до настання вагітності, під час виношування дитини та пологів.

Шокур Алла Сергіївна

Лікар акушер-гінеколог
Досвід роботи – 17 років