Вирощування та живлення ячменю: секрети успіху

Ячмінь займає четверте місце в світі з вирощування злакових зернових культур. Це важлива кормова та харчова рослина, перспективи виробництва якої змінюються і ростуть. У цій статті ми розкажемо про особливості вирощування ярого та озимого ячменю. А також вплив мінерального живлення на урожайність цієї культури.

Ячмінь в Україні

Близько 10 млн тонн ячменю вирощують українські господарства в рік. Зерна ячменю використовують у харчовій, промисловій, фармацевтичній та кормовій галузях. І, звісно, у пивоварній промисловості. Середня врожайність ярого ячменю на вітчизняних полях становить 32 центнера з гектара, а озимого – майже 37 ц/га. Це менше ніж за кордоном, але з кожним роком показник врожайності росте і наздоганяє світове виробництво. А торік Україна імпортувала рекордні 36,6 тис тонн ячмінного зерна, що принесло дохід аграріям в понад 240 млн грн.

Вибір насіння

Ярий ячмінь налічує понад 180 сортів, озимого нараховують 74 сорти. Також зараз українські селекціонери працюють над виведенням спеціального сорту ячменю для діабетиків, у ньому буде мінімальний вміст клейковини. Досить часто українські фермери роблять ставку на іноземні сорти, бо вважають, що вони мають вищу врожайність. Втім, вітчизняна селекція ячменю відрізняється кращою витривалістю до несприятливих погодних умов.

Тож, на що треба звертати увагу при виборі ячміневого насіння?

— сортова чистота для елітних сортів не менше 99,7%, для посівного матеріалу третьої репродукції чистота сорту має бути не нижче 95%

— високий показник енергії проростання та схожість тисячі насінин

— лабораторно підтверджена відсутність шкідників та бур’янів у насіннєвому матеріалі

— стійкість до посухи та вилягання

— потенціал врожайності сорту.

Найкращі попередники

Озимий ячмінь у сівозміні добре родить після кукурудзи, бобових, картоплі. Не радять сіяти ячмінь (особливо пивоварний) після цукрового буряка чи жита.

Ярий ячмінь дає високу врожайність на полі після кукурудзи на зерно, зайнятого пару та сої. Погано родить після соняшнику, цукрових буряків. Після ячменю найкраще вирощувати широколисті культури (соя, ріпак, буряк, соняшник, олійні та бобові).

Строки сівби та норми висіву ячменю

Для озимого ячменю оптимальні терміни сівби – кінець сівби озимої пшениці. Для різних регіонів строки сівби відрізняються і коливаються від 20 чисел вересня до середини жовтня. Агрономи мають такий орієнтир:

Озимий ячмінь сіють в такий термін, щоб до снігів рослина мала не більше 5 пагонів

Орієнтовна норма висіву на родючих ґрунтах – 3 млн зерен/га. Тепло, кисень та вологість – ось такі умови потрібні насінню ячменю для швидкого проростання.

Ярий ячмінь, зазвичай, сіють в кінці березня. Приблизні норми від 4 до 4,5 млн зерен на 1 га. Норма висіву завжди буде індивідуальною, бо, до прикладу, при кращих попередніх показниках можна висіяти менше посівного матеріалу.

Чим підживити ячмінь: норми, терміни та способи внесення добрив

Ячмінь має особливу потребу в родючих ґрунтах та корисних елементах живлення. Левову частку мінерального живлення ця рослина споживає за перший місяць росту. Саме тому основне внесення міндобрив для ячменю надзвичайно важливе. Тож «годують» рослину в такі етапи:

— підживлення на різних стадіях росту.

Ячмінь добре сприймає глибоку оранку. Під оранку закладають добрива на рівні від 5 до 25 см. Добрива внесені під оранку краще перемішуються і відповідно потрапляють в глибші шари ґрунту, що позитивно сприяє росту кореневої системи. У цей період використовують тверді, гранульовані добрива. Вони легко засвоюються та швидко діють.

Органічні добрива не рекомендовано вносити зразу перед свіжим висівом ячменю. Найкраще ця культура сприймає післядію органічних добрив. Тому їх застосовують під попередник, а не під сам ячмінь.

Численні дослідження показують, що найбільше ячмінного зерна отримують з тих полів, де крім сівозміни та органічних добрив застосовують комплексне мінеральне живлення.

Основне внесення добрив застосовують під час сівби в рядки чи під передпосівну культивацію.

Оптимальна система удобрення ячменю

Щоб сформувати 1 т зерна ярий ячмінь споживає 20–30 кг азоту, 5–15 фосфору, та 10–20 кг калію. Мінеральні добрива, які внесли під передпосівну культивацію – це запорука доброго майбутнього врожаю. Вони відповідають за проростання, початок вегетації, стійкість до погодних умов тощо.

Ярий ячмінь потребує більше азоту, ніж озимий. Якщо в ґрунті бракує азоту на початку росту ячменю, то його кількість треба обов’язково збільшувати, адже це негативно позначиться на майбутній врожайності.

60% від усієї кількості азоту необхідно вносити перед посівом, решту – після появи трьох листків. Нестачу азоту помітно візуально – рослини відстають у рості, листки скручуються. Орієнтовна норма азоту для основного обробітку 30-60 кг діючої речовини на 1 га.

Вирощування кормового ячменю вимагає збільшені дози азотних добрив, тоді як пивоварний ячмінь – ні. Вміст білка в зерні ячменю (що важливо для фуражного зерна) збільшують азотними добривами у вигляді нітроамофоски. Також під час посіву вносять фосфор, рекомендована норма – 10-20 кг д.р/га.

Озимий ячмінь при врожайності 60 центнерів з гектара виносить із ґрунту до 180 кг/га азоту, 60-90 кг/га фосфору та від 120 до 170 кг/га калію. Тут важливе основне застосування добрив і весняне підживлення.

Орієнтовані рекомендовані норми фосфорно-калійних добрив:

— Р 60-90 К 60-90 – для Полісся

— Р 30-60 К 30-60 – у степу та Південному лісостепу.

Підживлення ярого ячменю

Ярий ячмінь дуже чутливий до показників родючості ґрунту. А елементи живлення він засвоює дуже швидко. Його коренева система вимагає легкодоступних поживних речовин. На початку розвитку ця культура особливо реагує на фосфор, бо він сприяє росту коріння, відповідає за збільшення співвідношення зерна до соломи. Відтак до етапу виходу рослини у трубу яровий ячмінь «з’їдає» до 70% калію, приблизно 50% фосфору. Тобто до фази цвітіння він споживає ледь не 90% корисних елементів із ґрунту.

У фазі росту вегетативної маси та кущіння ячмінь знову відчуває потребу в азоті. Але після дозрівання листкового покриву та появи перших колосків, азоту споживає ячмінь менше (до 1,8 кг д.р/га/добу). Це пов’язано з тим, що рослина «відправляє» азот вже в щойно сформоване зерно. Адже понад 60% всього азоту ячмінь «з’їдає» ще на початку розвитку і далі його кількість має бути врівноважена. Варто зазначити, що рівень кислотності має неабияке значення для урожайності ярого ячменю. Ця культура не пробачає кислих ґрунтів, оптимальний рівень від 5,8 pH.

Підживлення озимого ячменю

Після зими ячмінь найбільше потребує азоту, тому весняне підживлення пов’язане саме з азотними добривами в першу чергу. Орієнтовна норма азоту коливається від 40 до 120 кг діючої речовини на 1 га. Точні розрахунки роблять проаналізувавши стан поля та індивідуальні потреби конкретних посівів. Наприклад, 100 кг д.р азоту на 1 га розподіляють в три етапи. Спочатку підживлення застосовують ранньою весною, з розрахунку 30 кг на 1 гектар. Потім ще одне азотне підживлення проводять на етапі виходу рослини в трубку. Тут оптимальна доза 50% від усієї кількості азоту. Втретє азот дають за необхідності у фазі колосіння (решту від загальної норми).

Фосфор найефективніше працює в перші кілька тижнів вегетації, він відповідає за розвиток кореневої системи, а потім за якість і кількість зерна в колоску.

Калій рослина споживає з перших днів після посіву і аж до етапу цвітіння. Цей елемент зміцнює ячмінне стебло, а також збільшує стійкість до ураження хворобами.

Тонкощі вибору добрива для ячменю

Вище ми описали роль та вплив основних елементів живлення NPK – азоту, фосфору та калію – на розвиток ячменю. Але крім цих трьох елементів, є ще низка макро- та мікроелементів, які критично важливі для ячмінного поля.

— Сірка відповідальна за ріст пагонів. Її можна вносити разом з основним удобренням, а також як позакореневе підживлення.

— Марганець відповідає за фотосинтез і засвоєння заліза в рослині. Він важливий на початку вегетації, але найбільше необхідний марганець від етапу кущіння до колосіння.

— Мідь впливає на розвиток клітин рослини, підвищує стійкість до вилягання, покращує жаро- та морозостійкість, а також убезпечує від грибкових і бактеріальних хвороб.

— Бор відповідальний за ріст кореневої системи, за формування квітів та насіння.

— Залізо відіграє вирішальну роль у процесах дихання рослини.

Отже, обираючи мінеральне добриво для ячмінного поля аграрій повинен розуміти, що повний ефект буде лише при застосуванні комплексного живлення, де один елемент доповнює роль іншого.

Найпопулярніші різновиди добрив – це калійні, фосфорні, азотні, а також комплексні міндобрива (до прикладу, нітроамофоска). Комплексні NPK добрива легко поглинаються рослиною і мають в складі два і більше корисних елементів та підходять під всі культури. Вони бувають двох видів: змішані та складні. Комплексні складні міндобрива вважають ефективнішими, оскільки їх елементи збалансовані та краще засвоюються.

Саме до таких добрив належать NPK компанії «Тетра-Агро». Їх хімічна формула:

— Мікроелементи: Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін

Переваги NPK Нітроамофоска-М

Ці мінеральні добрива універсальні, тобто підходять для всіх сільськогосподарських культур. А також ідеально зарекомендували себе на кислих ґрунтах! Ми розробили формулу спеціально для земель із завищеним рівнем pH. «Нітроамофоска-М» випускається виключно в гранулах, бо:

— гранульовані добрива менше злежуються;

— мають збалансований і однаковий вміст поживних елементів у кожній гранулі;

Нітроамофоска-М + ячмінь

Середня норма внесення «Нітроамофоски-М» під озимі (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на 1 га. Точні норми розраховуються індивідуально для конкретного господарства. «Нітроамофоска-М» має безпосередній вплив на урожайність ячменю. Легкозасвоювані три основні елементи – N, Р і К (азот, фосфор, калій) та мікроелементи забезпечують приріст врожаю від 30% до 70%.

Як це працює?

Азот позитивно впливає на зменшення нітратів у рослині та запобігає вимиванню поживних речовин в ґрунт. Також наше NPK містить фосфор у вигляді природних сполук, які рослина засвоює на 90%. Це дає ефект локального розкислення поля. Наше добриво не містить шкідливих хімічних фосфатів, що окислюють ґрунт. Крім того калій, сірка, магній та ще низка мікроелементів працюють в комплексі на високу врожайність.

Наша продукція

Компанія «Тетра-Агро» має багаторічний досвід на ринку мінеральних добрив. Постійний розвиток в цій галузі дозволили нам розробити широку лінійку універсальних добрив з різним співвідношенням елементів: NPK 9:18:22, NPK 8:20:25, NPK 15:15:15, NPK 7:17:21, NPK 16:16:16 та новинка NPK 3:20:20.

Наприклад, наш флагман – унікальне NPK 9:18:22 розроблене спеціально для кислих ґрунтів. Аналогів такого добрива в Україні немає!

Фасування

Ми продаємо нашу продукцію у біг-бегах по 1000 кг, а також у мішках по 5 кг та 25 кг.

Де купити?

Наші спеціалісти запропонують вам безкоштовну послугу з визначення рівня кислотності поля — хімічний аналіз грунту. Після цього ми оберемо формулу та норми внесення «Нітроамофоски-М» конкретно під ваші потреби.

Ми забезпечуємо доставку по всій Україні. Вам просто треба обрати зручний варіант:

— залізничним транспортом (1 вагон 64-68 тонн);

— нашим автотранспортом безпосередньо в господарство;

— можливий самовивіз зі складів.

Наша адреса – Львівська область, м. Червоноград вул. Львівська,71.

Детальні умови щодо співпраці дізнавайтесь за телефоном: +38 (066) 133 26 77.

Зазначимо, мінеральні добрива «Тетра-Агро» внесено в державний реєстр пестицидів та агрохімікатів. Вони відповідають вимогам держстандартів і характеризуються високою якістю та екологічністю. З повним переліком продукції та актуальними цінами можна ознайомитися у відповідних розділах сайту.

Читайте також:

Культура ячмінь (особливості вирощування та зберігання)

Ячмінь – найбільш скоростигла зернова культура. Вегетаційній період – 90-110 днів. Після сівби сходи з’являються за 6-9 днів. Через 12-15 днів після сходив починається кущіння, а через 30-40 днів – стеблування. Енергія кущіння вища, ніж у пшениці та вівса. В посівах продуктивна кущистість звичайно становить 2-3. Висока кущистість не бажана для пивоварного ячменя. У ячменю кущіння необмежене стадійно і пагоноутворення за інтенсивного зволоження може продовжуватися тоді, коли перші пагони досягли повної стиглості. Внаслідок цього в дощову погоду достиглий стеблостій зростає пагонами пізнього кущіння. Колосіння настає на 45-65 день після сходів. Від виколошування до воскової стиглості 30-45 днів, налив та достигання зерна займає 20-25 днів. Типово самозапильна рослина довгого світлового дня. В умовах гострої посухи запліднення відбувається до виколошування або останнє може і не відбутися. Не вибагливий до тепла. Насіння починає проростати при температурі 1-3 0 С, сходи в польових умовах можуть з’являтися при 4-5 0 С. Сходи витримують заморозки до -3-(-4) 0 С, при температурі -6-(-8) 0 С спостерігається пожовтіння листків. Ячмінь досить посухостійкий. Транспіраційний коефіцієнт – 350-450. Дефіцит вологи під час кущіння знижує проективну кущистість, викликає значну асинхронність розвитку пагонів. Посуха від колосіння до достигання знижує виповненість зерна. Відзначається високою пластичністю і добре росте на різних ґрунтах. Але кращими є структурні родючі ґрунти з глибоким гумусовим шаром та рН 6.0-7.5. Деякі сорти добре ростуть при більшій кислотності. Чутливий до надмірного зволоження і дуже знижує врожайність на періодично заболочуваних ґрунтах з високим стоянням ґрунтових вод. На піщаних ґрунтах росте гірше, ніж жито і овес, бо має гірше розвинену кореневу систему і нижчу її засвоювальну здатність та короткий період інтенсивного росту.

Ячмінь малоконкурентний до бур’янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Вирощуючи для продовольчих і кормових цілей, краще розміщувати після зернобобових культур, для пивоварних – після удобрених просапних культур: кукурудзи, картоплі, баштанних, цукрових буряків (у зоні достатньо зволожених). Не слід розміщувати після колосових культур, щоб уникнути сильного ураження кореневими гнилями і іншими хворобами, та після соняшника, суданки, які висушують і засмічують ґрунт падалицею.

Оскільки ячмінь рано звільняє поле – у другій, а в південних регіонах, у першій декаді липня, він є гарним попередником для більшості культур: кукурудзи, картоплі, буряків, ріпаку, соняшнику, сої, гороху. Проте для колосових культур слід його застососувати з обережністю через ризик поширення спільнизх хвороб та шкідників.

Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням біомаси та збільшенням кущистості. Проте високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів, тому для сортів, не стійких до вилягання, норми добрив зменшують. Добрива виливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю, оскільки вміт білка у ньому має бути невисоким.

Безпосередньо під ячмінь не рекомендується вносити гній. Нерівномірність його внесення, засміченість бур’янами спричиняє строкатість стеблостою, вилягання, нерівномірне достигання, а отже, погіршення якості зерна. Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив. Тому їх слід вносити під попередник, а безпосередньо під ячмінь вносити лише мінеральні добрива. Норми мінеральних добрив під ярий ячмінь потрібно розраховувати, як і під інші культури. На підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах опідзолених ефективніше повне удобрення, на чорноземах звичайних, типових – фосфорне та фосфорне-калійне, на каштанових ґрунтах – азотно-фосфорне. Середня норма добрив N45-60 P45-60 К45-60. На бідних дерново-підзолистих ґрунтах збільшують кількість азотних добрив. При вирощуванні пивоварного ячменю слід збільшувати кількість фосфорно-калійних добрив і зменшувати кількість азотних .Фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблевий обробіток, азотні – під передпосівну культивацію. В рядки під час сівби доцільно внести по 50-75 кг гранульованого суперфосфату. Таке внесення рівнозначне в 2-3 рази більшому внесенню їх врозкид.

При вирощуванні ячменю після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробіток ґрунту. При напівпаровому обробітку поле після збирання попередника негайно лущать дисковими знаряддями ЛДГ-15А, ЛДГ-10А, БДТ-7, БДТ-3 у два сліди.

Через 12-14 днів, коли з’являться сходи бур’янів, орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Надалі, по мірі появи сходів бур’янів, поле боронують, а при потребі культивують, підтримуючи його чистим від бур’янів до зими.

Якщо попередник був забур’янений багаторічними бур’янами, то після збирання попередника поле дискують у двох напрямках, після проростання бур’янів проводять обробіток лемішними лущильниками ПЛ-5-25, ППЛ-10-25 або плоскорізним знаряддями ОПГ-3.5, КПЭ-3.8, КТС-10, КПШ-9. Коли проростуть бур’яни, поле орють на зяб.

При вирощуванні ячменю після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які роблять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток лемішними лущильниками, плоскорізами або чизелькультиваторами.

Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 23-25 см. В зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами-глибокорозпушувачами. На важких запливаючих ґрунтах, в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3.6.

На важких ґрунтах, на схилах, на ділянках, де можливе застоювання води весною, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.).

Передпосівний обробіток починають з боронування ріллі в 1-2 сліди важкими боронами, як тільки верхній шар ґрунту досягне фізичної стиглості. Через 3-4 дні, коли глибший шар досягне фізичної стиглості, проводять передпосівну культивацію з боронуванням.

Якщо однієї культивації виявиться недостатньо для вирівнювання поверхні ґрунту і доведення посівного шару до дрібногрудочкуватого стану, проводять другу культивацію з боронуванням.

Для передпосівного обробітку краще використовувати комбіновані агрегати, які готують ґрунт за один прохід: РВК-3.6; РВК-7.2; РВК-5.4; АКП-5 або інші.

Сортовий склад слід формувати залежно від цілей вирощування. Для пивоварних цілей краще вирощувати дворядні сорти ячменю.

Для товарних посівів потрібно використовувати насіння категорії СН-1-3, яке має чистоту не менше 98% і схожість не нижче 92%. Насіння протруюють від сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння способом інкрустування. Перед сівбою насіння слід прогріти проти сонця протягом 3-4 днів.

Особливості сівби озимого і ярого яменів – у відповідних підрозділах.

Середніми нормами висіву насіння в Поліссі – 4.5-5 млн., Лісостепу 4-5 млн., центральному Степу – 4-5, південному Степу – 3.5-4 млн. схожих насінин на 1 га. Ці норми зменшують на 10-15% , якщо підсівають у ячмінь багаторічні трави.

Глибина загортання насіння за достатньої вологості ґрунту на структурних ґрунтах – 4-5 см, на легких – 5-6, в посушливих умовах – 6-8, на важких запливаючих ґрунтах -3-см.

При недостатньому зволоженні посівного шару грунту поле коткують зразу після сівби кільчасто-шпоровими котками. У фазі сходів для захисту від пошкодження злаковими мухами проводять крайові, а при потребі – суцільну обробку посівів інсектицидом.

У фазі кущіння при сильному засміченні бур’янами посіви обробляють гербіцидами.

Ячменю завдають великої шкоди такі хвороби, як порошиста сажка, тверда сажка, чорна сажка, жовта іржа, стеблова іржа, карликова іржа, гельмінтоспоріоз, смугаста плямистість, сітчаста плямистість, ринкоспоріоз, кореневі гнилі. Розвиток сажкових хвороб попереджують протруюванням насіння. Хвороби листків, стебел та колоса (борошниста роса, види іржі, гельмінтоспоріоз, плямистості) можна контролювати під час вегетації. Для цього при перших ознаках їх появи на рослинах посіви слід обробляти фунгіцидами.

Збирання ячменю проводять у фазі воскової стиглості роздільним способом. Сорти із слабо поникаючим колосом краще збирати прямим комбайнуванням в перші дні повної стиглості. При запізненні із збиранням колос ячменю нахиляється до грунту (поникає) і обрізається під час скошування. Це веде до великих втрат врожаю.

Відразу після збирання необхідно очистити зерно, а за потреби, підсушити. Зберігають у чистих, добре вентильованих приміщеннях, у яких знешкоджено збудники хвороб та шкідники. Вологість зерна, яке закладається на зберігання не має перевищувати 14%. Проте для запобігання зволоження зерна унаслідок конденсації вологи у приміщенні, бажано знизити вологість зерна до 11-12%. Протягом зберігання періодично перевіряють температуру повітря, температуру і вологість зерна. наявність хвороб та шкідників

Молоді рослини ячменю мають неординарний землистий та трав’янистий присмак, тому не користуються особливою популярністю. А дарма, адже у них високий вміст білка, харчових волокон, вітаміну Е, бета-каротину та мінералів. Вживання мікрогрину покращує травлення, контролює рівень цукру в крові (при цукровому діабеті) та запобігає серцевим захворюванням і раку.

Проростки ячменю можна смажити зі спеціями та іншими овочами, а також додавати у фреші або корисні смузі.

Також пророслий ячмінь, часто використовують як корм для домашніх тварини. Собаки, кішки, кролики, морські свинки та ін. люблять свіжу зелень ячменю.

Насіння ячменю досить крупне та важке, маса 1000 зерен — 45-52 г. Норми висіву в середньому становлять 4 млн/га, тобто 206 кг/га на глибину 4-5 см, а в посушливих умовах — 6-8 см, на важких ґрунтах західних областей 3-4 см.