Сіра гниль: лікування і профілактика, заходи боротьби

Автор: Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 січня 2017 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 21 хвилина 👀 34316 разів 💬 7 коментарів

• Прослухати статтю
• Хвороба сіра гниль – опис
• Сіра гниль – заходи боротьби
  • Боротьба з сірою гниллю
  • Захворювання сіра гриль – профілактика
  • Сіра гниль томатів
  • Сіра гниль капусти
  • Сіра гниль на огірках
  • Сіра гниль на перці
  • Сіра гниль на соняшнику
  • Сіра гниль винограду
  • Сіра гниль полуниці (суниці садової)
  • Сіра гниль малини
  • Сіра гниль на яблуні
  • Сіра гниль на сливі й інших плодових деревах
  • Сіра гниль на півонії
  • Сіра гниль на трояндах
  • Сіра гниль на лілеї
  • Сіра гниль на орхідеї
  • Сіра гниль на фіалках

  Сіра гниль (лат. Botrytis cinerea) – захворювання рослин, зокрема культурних, що виникає під час транспортування та зберігання плодів. Викликає захворювання гриб ботритис, що належить до раневих паразитів. Джерелами інфекції є склероції і конідії в ґрунті та рослинних рештках.

  Розвиток хвороби починається найчастіше в захищеному ґрунті на відмерлих ділянках тканин в умовах крапельної вологи. Уражаються насамперед листя, стебла, плоди та квітки ослаблених рослин.

  Прослухати статтю

  Хвороба сіра гниль – опис

  Збудник захворювання здатний довгий час живитися різного роду органічними залишками, і ви навіть не запідозрите його присутність доти, поки водночас зі зниженням температури не зросте вологість повітря – ось тоді виникає висока ймовірність ураження рослин сірою гниллю. Цілі плоди, ягоди і коренеплоди поза небезпекою, але ті, у яких пошкоджені покриви, перебувають у зоні ризику. Професіонали називають сіру гниль «паразитом теплого трупа», оскільки для того, щоб захопити живу тканину, йому потрібно спочатку оселитися на відмерлих ділянках.

  Проявляється хвороба сіра гниль плямами на листках і пагонах. Плями швидко збільшуються, а в умовах підвищеної вологості повітря ці бурі некрози вкриваються сірим пухнастим нальотом, що складається з міцелію і спор. Коли ботритис добирається до плоду, то спочатку вражає плодоніжки, а потім хвороба охоплює і сам плід. Спори розносяться вітром, а оскільки сіра гниль відрізняється «всеїдністю», то вона з легкістю поширюється з одних рослин на інші. Найчастіше потерпають від ботритису суниця садова, виноград, капуста, гречка, гладіолуси і півонії. Сіру гниль, що вражає коренеплоди, називають кагатною гниллю.

  Особливо небезпечною хвороба стає під час щеплень, оскільки вражає і місце щеплення, і заготовлені живці.

  Сіра гниль – заходи боротьби

  Боротьба з сірою гниллю

  На першому етапі розвитку захворювання у рослин шанси одужати досить високі. Як позбутися сірої гнилі? Раніше проти цього захворювання використовували обробки милом, але виявилося, що навіть висока концентрація лугу в розчині не може знищити збудник сірої гнилі. Успішно справлялися з хворобою препарати групи бензімідазолу, проте штами сірої гнилі, мутувавши, не тільки виявили до них стійкість, а й знайшли в них корисні для себе речовини. Ефективною є обробка рослин бордоською рідиною, але вона негативно впливає на якість плодів, тому обприскування рослин цим препаратом можна проводити тільки напровесні й пізньої осені. Та й узагалі, до фунгіцидів вдаються тільки тоді, коли всі інші заходи боротьби вичерпано.

  Боротьба з сірою гниллю ведеться також біохімічними методами – із застосуванням препаратів, до складу яких входять спори гліокладеума – гриба-гіперпаразита, що пожирає інші гриби.

  Однак слід сказати, що досі не виявлено засіб, здатний повністю вилікувати уражені рослини від цього небезпечного захворювання, і всі заходи боротьби мають профілактичний характер – не дозволяють захворіти ще не ураженим плодам. Хворі ж рослини або їхні уражені частини необхідно утилізувати.

  Захворювання сіра гриль – профілактика

  Аби запобігти появі на рослинах сірої гнилі, потрібно перед посівом або посадкою обробляти насіння та цибулини фунгіцидами на сірчаній основі, а коли з’являться сходи, потрібно двічі з проміжком у 7-10 днів обприскати їх одновідсотковою бордоською рідиною. Третю обробку проводять уже після збору врожаю.

  Особливу увагу слід приділити виконанню умов агротехніки й передусім дотриманню сівозміни. Також потрібно обов’язково збирати та знищувати уражені ботритисом плоди, видаляти хворі гілки, листки та пагони. Необхідно вести боротьбу з плодожерками, гусінню та іншими комахами, які пошкоджують тканини плодів і рослин, роблячи їх уразливими для збудника хвороби. А перед закладенням врожаю в сховище слід провести санітарну обробку приміщення. Окрім того, дуже важливо, щоб рослини в період вегетації не відчували нестачі магнію і калію, оскільки ці мінерали підвищують їхню стійкість до хвороб.

  Ефективним способом запобігти захворюванню рослин сірою гниллю є попередня посадка на ділянці, де може з’явитися ботритис, рослин, що виділяють фітонциди – чорнобривців, нагідок (календули), гірчиці або настурції. Восени ділянку слід перекопати, закладаючи ці рослини в ґрунт, а наступної весни на ній уже можна висаджувати заплановані культури.

  Як лікувати сіру гниль на овочах

  Сіра гниль томатів

  Сіра гниль на помідорах у теплиці досить часте явище. Уражаються всі поверхневі органи рослини – плоди, листя, стебла і суцвіття. На тканинах утворюються мокнучі плями бурого кольору, які вкриваються пухнастим сірим нальотом, а на нижніх листках і ділянках стебел помітні сухі сірі або коричневі видовжені плями, які з розвитком захворювання вкриваються слизом і змикаються на стеблах кільцем. При оптимальних для розвитку інфекції умовах збудник сірої гнилі здатний вражати навіть ті плоди, на яких немає механічних пошкоджень.

  З метою боротьби з сірою гниллю на помідорах рекомендується вирощувати гібриди, стійкі до захворювання (наприклад, Василівна, Пілігрим), перед посівом на розсаду обробляти насіння фунгіцидними препаратами на основі сірки, підтримувати низький рівень вологості в теплиці, оберігати рослини та плоди від механічних пошкоджень – обрізати листя, стебла й бічні пагони тільки в суху погоду і гострим стерильними ножем. Чим лікувати сіру гниль на томатах? При виявленні характерних для захворювання плям необхідно негайно обробити їх пастою на основі фунгіцидів – препаратів ХОМ, бордоської рідини, мідного купоросу й інших. Видаляйте з грядки залишки після обрізування, оскільки вони є джерелами інфекції.

  У відкритому ґрунті обробляйте томати в період вегетації гумату натрію – це в півтора-два рази знижує швидкість поширення та розвитку сірої гнилі на стеблах томатів. Гарні результати з пролонгованим ефектом дає профілактична обробка стебел помідорів суспензією Триходерміну після видалення ураженого листя й обробка цим засобом мокнучих плям. Обробку проводять удень, щоб рослини встигли до вечора висохнути.

  Сіра гниль капусти

  Досить часто ботритис вражає капусту, а також інші хрестоцвіті культури, і зазвичай зараження відбувається при рясних росах або в дощову погоду в кінці літа. Сприятливі для розвитку грибка умови може погіршити підморожування рослин. Ураження починається з нижніх листків, в місці кріплення черешка до головки, потім, уже при зберіганні, головки вкриваються сірим нальотом, а листя вражає мокра гниль. Як боротися з сірою гниллю на капусті? На жаль, процес розвитку захворювання протікає дуже швидко.

  Щоб не допустити ураження капусти сірою гниллю, слід вживати таких профілактичних заходів:

  • дотримуватися сівозміни – чотирипілля або п’ятипілля;
  • вирощувати стійкі до захворювання сорти капусти;
  • поливати рослини відстояною теплою водою;
  • дотримуватися помірності при внесенні азотних добрив;
  • збирати качани вчасно;
  • після збирання врожаю не залишати на ділянці стебел рослин – усі рослинні залишки має бути знищено;
  • закладати головки на зберігання в абсолютно сухому вигляді, без єдиної краплі на поверхні;
  • зберігати капусту при температурі від 0 до 2 ºC і вологості повітря на рівні 90 %;
  • перед поміщенням капусти в сховище продезінфікувати приміщення.

  Лікування сірої гнилі на капусті передбачає видалення уражених ділянок і екземплярів негайно після виявлення ознак захворювання. Якщо ви виявили їх уже під час зберігання, встановіть у сховищі ящики з нелюсованим вапном, аби знизити вологість повітря в приміщенні, а уражені головки відокремте від здорових головок.

  Сіра гниль на огірках

  Зараження огірків сірою гниллю відбувається через ранки. Іноді ботритис проникає в квітку через маточку (плідник), і в результаті зародок загниває. Вражаючи листя огірків, сіра гниль утворює на них великі безформні плями, вкриті сірим пухким нальотом. Захворювання може розвиватись і в міжвузлях, через що гинуть частини рослини, розташовані вище місця інфікування. Захистити огірки від сірої гнилі можна:

  • вирощуючи стійкі до захворювання сорти та гібриди;
  • систематично видаляючи заражені хворобою листя і квітки;
  • опудрюючи хворі частини рослини мідно-крейдяним порошком із додаванням подрібненої деревної золи: 1 склянку крейди змішують зі склянкою деревної золи й 1 чайною ложкою мідного купоросу;
  • підтримуючи оптимальну вологість у теплиці, при цьому регулярно провітрюючи приміщення;
  • тимчасово припинивши позакореневе підживлення огірків;
  • негайно видаляючи з грядки та знищуючи рослинні залишки;
  • дезінфікуючи насіння й субстрат перед посівом.

  Як профілактичний захід можна також розглядати обприскування огірків суспензією Триходерміну. Для знищення ботритису в закритому ґрунті використовують розчин Еупарена мульти (0,1 %), починаючи з фази розвитку у розсади двох-трьох листків. У відкритому ґрунті гарний результат дають обробки уражених стебел огірків водним розчином крейди й Ровралю в пропорції 1:1 або 1:2, а для закріплення засобу на оброблюваних поверхнях у розчин додають клей на основі КМЦ (карбоксиметилцелюлози). Якщо хвороба швидко прогресує, обробіть огірки розчином 40 г препарату ХОМ (хлорокис міді) в 10 л води.

  Сіра гниль на перці

  Якщо на стеблах, плодах або квітках вирощуваних у теплиці перців з’являються невеликі темні плями, що поступово збільшуються в розмірах, що мокнуть і вкриваються сірим нальотом, вам слід терміново вживати таких заходів:

  • посилити вентиляцію теплиці;
  • видалити уражені квітки, листя, плоди;
  • зачистити на стеблах уражені сірою гниллю ділянки й обмазати їх густою суспензією фунгіциду з крейдою.

  Надалі дотримуйтесь рекомендованої щільності посадки та стежте за тим, щоб рослини не отримували механічних або будь-яких інших пошкоджень. Після збору врожаю та видалення з грядок бадилля продезінфікуйте теплицю й замініть у грядках верхній шар ґрунту завтовшки як мінімум 5 см.

  Сіра гниль на соняшнику

  Патоген вражає всі наземні органи соняшника. На молодих рослинах хвороба починається зазвичай біля основи стебла – воно жовтіє, буріє й вкривається сірим нальотом, а частина стебла, розташована вище, блякне і поникає. На зворотному боці кошика утворюються гнильні сіро-коричневі плями, часто обведені брудно-червоною облямівкою. Вони розростаються і вкриваються попелястим нальотом. Насіння в ураженому кошику втрачає прорісність, але якщо і проростає, то темно-коричневими паростками, які відразу починають гнити. Сіра гниль може погубити до 50 % урожаю соняшнику.

  З метою придушення патогена за перших же симптомів його присутності рослини обробляють фунгіцидною препаратом Піктор. Загалом же при вирощуванні соняшника слід дотримуватися таких правил:

  • дотримуватися сівозміни, повертаючи культуру на колишнє місце не раніше, ніж через 8-10 років;
  • вирощувати соняшник після зернових культур;
  • підтримувати переважання в підживленні культури фосфатної складової над азотною;
  • проводити передпосівне сортування й обробку насіння;
  • після збору врожаю видаляти з ділянки та знищувати всі рослинні залишки.

  Боротьба з сірою гниллю на кущах і деревах

  Сіра гниль винограду

  Ботритис вражає всі наземні органи винограду, проте найнебезпечніша сіра гниль на ягодах. Масового характеру захворювання набуває на тлі високої температури й вологості повітря. У цих умовах спори починають інтенсивно розмножуватися на ягодах, що мають пошкодження, а потім гниль охоплює все гроно. Період інкубації спор сірої гнилі 25-35 годин. При дотику до сірого нальоту він розлітається пилом, поширюючи спори на сусідні ягоди і грона. Як боротися з сірою гниллю на винограді? Для знищення ботритиса використовують як хімічні, так і народні засоби.

  Найменш небезпечним для людини є розчин йодистого калію (2 г на 10 л води), який застосовують, коли пошкодження локальне. До перевірених засобів проти сірої гнилі належить обробка винограду розчином мідного купоросу (5 г на 10 л води) або харчової соди (80 г на відро). Обприскувати виноград мідним купоросом часто не можна, оскільки блакитний наліт, що утворюється після цього на листках, заважає їм нормально розвиватися, а обробки харчовою содою хоч і нешкідливі, але малоефективні. Якщо ж захворювання увійшло в силу, і ви ризикуєте втратити більшу частину врожаю, доведеться вдаватися до обробок винограду препаратами Топаз, Фундазол або Імуноцитофіт.

  Сіра гниль полуниці (суниці садової)

  Бувають сезони, коли ботритис може знищити до 80 % урожаю суниці садової, тому боротьба з сірою гниллю на полуниці має починатися ще до того, як з’являться ознаки захворювання. Тобто починати потрібно з профілактичних заходів:

  • ягідник бажано закладати на добре провітрюваній сонячній ділянці;
  • ґрунт перед посадкою необхідно підготувати;
  • при висадці розсади слід дотримуватися рекомендованої фахівцями схеми й не загущувати грядки;
  • напровесні обов’язково очищайте ділянку від старого листя, яке може стати причиною інфікування полуничних кущів ботритисом;
  • гарний результат дає спільна посадка суниці садової з цибулею або часником – через кожні 4 розетки висаджують один екземпляр культури, що виділяє фітонциди;
  • не допускайте надмірної вологості ґрунту – полив полуниці має бути достатнім, але помірним;
  • не захоплюйтеся внесенням азотних добрив;
  • щоби зменшити вогкість на грядці, з початку дозрівання ягід замульчуйте ділянку різаною соломою або вкрийте темною плівкою;
  • з початку відростання пагонів проведіть 2-3 обробки полуниці з 10-денним інтервалом розчином йоду – 10 мл препарату на 10 л води.

  Знищується сіра гниль на полуниці обробками рослин часниковим настоєм навперемін із гірчичним настоєм. Однак стовідсоткову перемогу над ботритисом на полуниці вам можуть забезпечити лише фунгіциди від сірої гнилі:

  • препарат Еупарен мульти, обробки яким проводять у початковій фазі цвітіння та в період масового цвітіння полуниці;
  • двовідсотковий розчин Фундазолу, який застосовують під час висунення квітконосів;
  • Алірін-Б: перший етап – 1-2 обробки до початку цвітіння, другий – 2-3 сеанси після цвітіння. Інтервал між сеансами 7-10 днів. Для лікування в 1 л води розчиняють 2-3 таблетки Аліріну, а для профілактики 1,5-2 таблетки;
  • Світч – цим препаратом полуницю обробляють перед цвітінням і після нього.

  Сіра гниль малини

  Оскільки малина росте на одному місці 15-20 років, з роками її кореневища старіють, пагони робляться дрібними, урожай знижується, і малина втрачає стійкість до хвороб. Несприятливими факторами для здоров’я чагарнику є також загущеність посадки, ущільнення і засмічення ґрунту та близькість малинників до ділянки з садовою суницею, звідки зазвичай і приходить біда – гриб ботритис.

  Сіра гниль на малині може завдати значної шкоди. Щоби знищити інфекцію, потрібно кілька хімічних обробок, однак слід устигнути їх провести до появи ягід. Напровесні тривідсотковою бордоською рідиною знищують перезимувалі спори гриба, перед розпусканням бруньок малину та ґрунт на ділянці обробляють двовідсотковим розчином Нітрафена, у фазі утворення бутонів і після збору врожаю малину обприскують суспензією колоїдної сірки, розвівши 100 г препарату в 10 л води, або препаратами Цинеб, Тіовіт Джет, Еупарен, Сумілекс, Альбіт або все тією ж бордоською рідиною. Якщо ж сіра гниль вразила весь малинник, краще буде знищити стару посадку і закласти нову.

  Сіра гниль на яблуні

  Сіра гниль на яблуні називається плодовою гниллю, або моніліозом, або моніліальним опіком, тому що викликає її інший гриб – не ботритис, а монілла. Первинні ураження моніліозом локалізуються на плодах, що призводить до їхнього псування, але вражатися, крім плодів, можуть листя, зав’язі, гілки та квіти – вони буріють, темніють і засихають. Найнебезпечніший же для дерев моніліальний опік кори – на ній утворюються тріщини й рани, з яких сочиться камедь, всихають гілки, що обростають, і великі ділянки деревини під корою. Виникає плодова гниль яблунь із таких причин:

  • пошкодження кори – тріщини, подряпини, щербини, морозобоїни;
  • пошкодження шкірки яблук комахами;
  • наявність у яблуні фітопатологи;
  • контакт здорових ділянок дерева з зараженими;
  • схильність сорту яблуні до плодової гнилі.

  Спровокувати ураження яблуні моніліозом може град, туман, роса, дощ, аномально сніжна зима, холодна затяжна весна, підвищена вологість і температура повітря, вітряна погода, використання для збору яблук брудної тари, а для обрізування і щеплення нестерильних інструментів, зберігання врожаю в недезінфікованому приміщенні.

  Виявляється плодова сіра гниль на рослинах такими симптомами:

  • квітки темніють або буріють, а згодом засихають;
  • листя, зав’язі й плодові гілочки темніють, набувають обвугленого вигляду, але не опадають;
  • на плодах з’являються невеликі бурі плями, що збільшуються в розмірах;
  • м’якоть плоду буріє і стає м’якою;
  • на поверхні хворого плода у великій кількості утворюються подушечки цвілі сірого або білого кольору;
  • плід стає бурим або чорним;
  • інфікуються сусідні плоди, а потім і гілки.

  Як боротися з сірою гниллю на яблунях? При появі ознак захворювання потрібно негайно видаляти уражені частини рослини і спалювати їх, окрім того, потрібно провести цикл обробок яблуні фунгіцидами. Регулярно оглядайте дерева, щоб не пропустити початку хвороби. Не допускайте появи на яблунях механічних пошкоджень, тріщин і морозобоїн. Своєчасно знищуйте шкідників, особливо таких, як казарки, плодожерки та трачі. Слідкуйте за тим, щоб при збиранні врожаю не ушкоджувалася шкірка яблук. Складайте плоди в чисті ящики, що пройшли дезінфекцію. Перед закладанням яблук у сховище обов’язково продезінфікуйте приміщення. Зберігайте урожай при температурі близько 0 ºC.

  Сіра гниль на сливі й інших плодових деревах

  Моніліоз, або сіра плодова гниль, вражає не тільки яблуні, а й такі кісточкові культури, як слива, вишня, черешня, алича, абрикос і персик. Особливо великої шкоди завдає плодовим деревам моніліальний опік пагонів, що викликає масову загибель суцвіть. При сильному ураженні може загинути все дерево.

  У боротьбі з сірою гниллю сливи та інших кісточкових культур необхідно:

  • вирощувати стійкі до захворювання сорти та гібриди. Наприклад: сорт вишні Анадольська, сорти сливи Ренклод зелений, Угорки домашня або ажанська, сорти персика – Золотий ювілей, Соковитий, сорт абрикоса Червонощокий;
  • обрізати уражені сухі гілки після падолисту або відразу після цвітіння;
  • систематично збирати й знищувати уражені плоди;
  • проводити осінню оранку міжрядь і перекопування пристовбурних кіл;
  • напровесні до набубнявіння бруньок та восени після падолисту і збору опалого листя обробляти дерева та ґрунт у пристовбурних колах дво-тривідсотковим розчином Нітрафена або одновідсотковим розчином ДНОКу;
  • проводити профілактичні обприскування дерев одновідсотковим розчином бордоської рідини або іншими подібними складами відповідно до інструкції перед самим початком цвітіння, в період зав’язування плодів і втретє через місяць після другої обробки, комбінуючи фунгіциди з препаратами від плодожерок і довгоносиків.

  Сіра гниль на квітах

  Сіра гниль на півонії

  Потерпають від сірої гнилі й садові квіти, наприклад, півонії. Причому частіше уражаються їх ранньоквітучі сорти, у яких навесні від ботритису починають гнити основи пагонів. Потім хвороба переходить на бутони та квітки, від чого вони спочатку темніють, потім вкриваються сірим нальотом і опадають. Але на цьому неприємності не закінчуються: після середини літа на стеблах і листках півоній виникають великі бурі плями, потім інфекція переміщається в коріння рослин і викликає їхнє гниття.

  Аби зберегти здоров’я півонії, потрібно використовувати весь арсенал профілактичних заходів, але якщо ви не хочете битися з хворобою щороку, вибирайте для вирощування стійкі до патогену сорти й гібриди, саджайте їх на добре освітлені ділянки з водонепроникним і родючим ґрунтом подалі від коренів кущів і дерев. При посадці огляньте кореневу систему й видаліть гострим стерильним інструментом підгнилі корінці, обробивши зрізи зеленкою або деревним вугіллям. Добре би прогріти коріння півоній 10-12 хвилин у воді температури 60-70 ºC, підсушити, а тільки потім посадити, обов’язково додавши в ямку кілька склянок деревної золи.

  Не вносьте азотних добрив у ґрунт після цвітіння півоній. Навесні і влітку видаляйте пошкоджені частини рослин, а восени обов’язково обрізайте стебла.

  Але якщо трапиться так, що вам доведеться вдаватися до хімічних препаратів від сірої гнилі, використовуйте Вектру, Скор або Максим.

  Сіра гниль на трояндах

  Сіра гниль троянд особливо активна взимку під укриттям: на верхніх частинах стебел з’являються і розростаються вдавлені бурі плями, які швидко захоплюють усе стебло від верху до низу. Потім на уражених ділянках з’являється сіра цвіль. При недостатній вентиляції захворювання може вразити весь кущ.

  Улітку хвороба проявляється при різкій зміні температур на тлі рясних опадів. На листі виникають плями без чіткої облямівки, на них формується сірий наліт, швидко охоплює сусідні здорові паростки, листя і квітки, на яких утворюються світлі округлі цятки, що з часом також буріють і вкриваються сірим нальотом гниття. Найнебезпечніша сіра гниль для щеплених троянд, оскільки викликає пошкодження кореневої шийки.

  Щоб знищити ботритис на трояндах, потрібно обробити рослини розчином препаратів Гамаїр, Еупарен мульти, Фундазол, Алірін-Б, Фітоспорін-М відповідно до інструкції. Ефективні обприскування троянд розчином препарату Бенлат, які повторюють через кожні 4-5 доби, аж доки на трояндах не зникнуть ознаки захворювання. Але спочатку потрібно видалити уражені сірою гниллю частини рослин і створити трояндам оптимальні для одужання умови.

  Надалі потрібно регулярно розпушувати ґрунт пристовбурних кіл троянд і періодично його мульчувати. Зміцнюють стійкість рослин до сірої гнилі марганцевовмісні добрива, які уповільнюють розмноження шкідливих грибків.

  Сіра гниль на лілеї

  Сіра гниль завдає неприємностей і ліліям, якщо вирощування відбувається з порушенням агротехніки. Найчастіше захворювання вражає рослини після холодних опадів, коли листя не встигає висохнути до ночі, або в результаті різких перепадів денних і нічних температур. У результаті зараження ботритисом вегетація лілій сильно сповільнюється. Найбільш стійкими до сірої гнилі є ЛА- й ОТ-гібриди. Виявляється ботритис круглими коричневими плямами з темно-червоною облямівкою – вони зливаються і вкриваються сірим нальотом.

  Щоб ваші лілії не захворіли на сіру гниль, протруїть цибулини перед посадкою в розчині Фундазолу, частіше міняйте для них ділянку, щоб збудники хвороби не накопичувалися в ґрунті, не саджайте їх надто густо, при посадці вносьте в ямку деревну золу. Проявляйте помірність при зволоженні ґрунту й поливайте лілії під корінь тільки в ранковий час. Навесні для профілактики обробіть лілії одновідсотковим розчином мідного купоросу, а потім проведіть ще дві обробки рослин цим препаратом з інтервалом 7-10 днів. У сезон затяжних дощів не дозволяйте рослинам вимокати – накрийте їх навісом із тепличної плівки.

  Сіра гниль на кімнатних рослинах

  Сіра гниль на орхідеї

  Оскільки сіра гниль проявляється в прохолодну вологу погоду в умовах поганої вентиляції, вона може вражати також кімнатні рослини, наприклад, фаленопсис або каттлеї. Найбільш сприйнятливими до ботритису є старі квіти. Спочатку на квітках орхідеї з’являються коричневі плями, потім вони збільшуються, навколо них з’являється блідо-рожевий обідок, а якщо хвороба увійде в силу, то плями почнуть зливатися, і ви побачите знайомий сірий наліт. Тільки-но ви виявили перші ознаки хвороби, негайно вживайте заходів щодо зміни умов утримання орхідеї, оскільки фунгіциди можуть запобігти подальшим спалахам захворювання, але не виліковують рослину остаточно.

  З’ясуйте, які зміни привели до активізації ботритиса, і насамперед видаліть відмерлі залишки, опалі квіти та листя, щоб мінімізувати можливість поширення інфекції. Організуйте в приміщенні циркуляцію повітря, підтримуйте температуру на потрібному рівні та стежте за тим, щоб вологість повітря була не вищою, ніж належить. Поливаючи орхідею, не лийте воду на саму рослину – вода має потрапляти в субстрат, а не на квітки або листя. Огляньте сусідні рослини щодо ознак хвороб і наявності шкідливих комах, особливо ті, які сприйнятливі до сірої гнилі – сенполії, фуксії, амариліси, камелії, кали, рицину, лілії, азалії, бегонії, кактуси, папороті і каладіум. Якщо у вас з’явилася нова орхідея, помістіть її окремо від інших бодай на два тижні і поспостерігайте за нею в цей період.

  Сіра гниль на фіалках

  Часто новачки в квітникарстві, зачаровані затишною красою узамбарських фіалок, оточують їх надмірною турботою, влаштовуючи їм обприскування листя і занадто часті поливання. А це може призвести до того, що на фіалках з’явиться сіра гниль – коричневі плями, а слідом за ними сірий пухнастий наліт. Щойно ви зрозумієте, що фіалка інфікована, обробіть її яким-небудь фунгіцидом, наприклад, Сумілексом або Тельдором. І, звичайно, скоротіть полив і припиніть обприскування. Якщо фіалку знищено безповоротно, пошукайте на ній здоровий листок і спробуйте його вкоренити.

  Кілька порад новачкам: щойно придбану фіалку не поспішайте ставити поряд із тими, що у вас уже є, потримайте її окремо і поспостерігайте упродовж місяця, чи не виявляться якісь інфекції або шкідливі комахи. І тільки якщо ви переконаєтеся, що все гаразд, можете поставити квітку на постійне місце. Використовуйте для зволоження ґрунту спосіб нижнього поливу: помістіть фіалку в миску, наповнену водою настільки, щоб вона не переливалася в горщик із рослиною, і тримайте, аж доки поверхня субстрату заблищить від вологи. Після цього вийміть горщик із квіткою з миски, дайте стекти зайвій воді і поверніть фіалку на місце. Міняйте воду в мисці для кожної рослини, інакше можна поширити інфекцію. Нижній полив здійснюють один раз на півтора-два тижні.

  Препарати від сірої гнилі

  Пропонуємо вам познайомитися з фунгіцидами, що найчастіше застосовуються для знищення сірої гнилі:

  • Тельдор – локально-системний фунгіцид проти сірої гнилі з низькою токсичністю. Спосіб застосування – 8 г на 10 л води для обробки персика, полуниці та 5 г на 10 л води для обробки винограду;
  • Сумілекс – фунгіцид захисної та лікуючої контактної дії з деякою системною дією;
  • Фундазол – протруйник широкого спектру системної дії, який упродовж сезону можна вживати для обробки не більше двох разів, інакше у рослин розвивається резистентність. Препарат небезпечний для людей і тварин;
  • Гамаїр – біологічний бактерицид профілактичної та лікувальної дії, безпечний для людини і тварин;
  • Алірін-Б – біологічний фунгіцид для боротьби з грибковими хворобами, близький за дією з Фітоспоріном. Безпечний для людини та тварин;
  • Еупарен мульти – фунгіцид широкого спектра дії, особливо ефективний у боротьбі з сірою гниллю. Помірно токсичний;
  • Фітоспорін-М – мікробіологічний препарат контактної дії, малотоксичний для людини, але небезпечний для бджіл і самих рослин;
  • Вектра – препарат контактно-системної дії для захисту та лікування від грибкових хвороб;
  • Скор – системний фунгіцид із тривалою профілактичною і лікувальною дією – розчинити 2 мл препарату в 10 л води;
  • Максим – препарат контактної дії для обробки посівного й посадкового матеріалу. Безпечний для людини, але токсичний для риб;
  • ХОМ – хлорокис міді, препарат системно-локальної і контактної дії, помірно небезпечний для людини;
  • ДНОК – сильнодіючий препарат широкої дії, що має фунгіцидні, гербіцидні та інсектицидні властивості. Токсичний для людей і тварин, вибухо- і вогненебезпечний;
  • Цинеб – фунгіцид і пестицид контактно-системної дії, токсичний для тварин і людей;
  • Тіовіт Джет – помірно небезпечний для людини і тварин контактний фунгіцид і акарицид;
  • Триходермін – біологічний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії, безпечний для людей і тварин;
  • Імуніцитофіт – багатоцільовий стимулятор захисних реакцій, розвитку і росту рослин;
  • Топаз – препарат системної дії, який використовується для придушення первинної інфекції. Безпечний для людини і птахів, але токсичний для риб.

  Народні засоби боротьби з сірою гниллю

  Щоб не використовувати для обробки овочів і фруктів хімічні препарати, які щонайменше не корисні, пропонуємо вам кілька рецептів народних засобів для боротьби з сірою гниллю:

  • часниковий настій: 100 г часникового лушпиння настоюють упродовж доби в 10 л підігрітої до 40 ºC води;
  • гірчичний настій: 50 г гірчичного порошку заливають п’ятьма літрами гарячої води, настоюють 48 годин і розводять водою 1:1;
  • приготуйте такий розчин: у 10 л води розведіть склянку деревної золи, склянку крейди й чайну ложку мідного купоросу – цієї кількості розчину вам вистачить для обробки 2-3 м² ділянки з огірками або суницею;
  • розчин йоду для профілактики сірої гнилі: розбавте в відрі води 10 крапель йоду й обробляйте цим складом рослини один раз на тиждень;
  • при появі ознак захворювання на суниці садовій обприскати рослини та ґрунт на ділянці розчином 2 склянок деревної золи в відрі води;
  • обробіть листя й основи кущів полуниці від сірої гнилі під час появи зав’язей сухим вапном із розрахунку 15-20 г на кущ.

  Вершинна гниль на помідорах – причина появи і як з нею боротися

  З цією проблемою стикається майже кожен городник, деякі їх них стикаються вперше, не розуміючи, що відбувається з томатами. Зразок рослини виглядають зовні здоровими, зав’язалися плоди за формою і розміром виглядають нормально. Але раптом помічають, що на верхівці плоду з’являється подсохшее пляма, що поступово збільшується в розмірі. Це і є вершинна гниль плода. Хтось називає цю хворобу – верхівкова, верхова, чорна гниль. Але як би ця хвороба не називалася, її прояви виражаються в появі на верхівці плоду гнилі, яка псує товарний вигляд томату і робить його непридатним для вживання в їжу і консервування.

  На відміну від фітофтори на помідорах, це захворювання не грибкової етіології. Швидше за все, це результат неправильного догляду за рослиною. Хвороба зачіпає тільки плоди, на здоров’я самих кущів і кореневої системи не діє. Подібне зустрічається не тільки на томатах. Хворобу можна помітити на перцях, баклажанах і навіть на кабачках і огірках.

  Вершинна гниль зустрічається не кожен рік. Але якщо вона з’явилася, то буває у вигляді епідемії, тобто уражається вся грядка. При цьому втрачається до третини всього врожаю. Проте при появі уражених плодів, рослина видаляти не варто. Після лікування і зупинки хвороби, на рослині з’являються нові пасинки, які зацвітають і утворюють зав’язі. Наступні плоди можуть бути здоровими і їх можна вживати в їжу.

  Причина появи верхівкової гнилі на помідорах

  Основні причини появи гнилі на верхівках плодів –

  При інтенсивному наливанні плодів кальцій бере участь у побудові клітин, які дозволяють збільшуватися плоду в розмірі. При цьому коренева система засмоктує кальцій і спочатку несе його судинами стебла у верхівкову частину, тобто в точку росту для продовження розвитку стебла вгору. Потім листовий апарат, кальцій необхідний і листю. І лише в останню чергу кальцій поступає в плоди.

  Плоди під час інтенсивного наливу вимагають підвищеної кількості кальцію, а отримують його в останню чергу, по залишковому принципу. А коли кальцію мало, клітини не встигають вибудовуватися, і в районі квіткового рубця, де відвалився квіточку, починається перший прояв хвороби.

  Чому це відбувається? Причин кілька.

  • Неправильний або нерегулярний полив. Кальцій разом з водою розноситься по всій рослині. У спекотну погоду з листків і стебел йде сильне випаровування. І якщо в цей час рослина відчуває нестачу вологи, і не може його компенсувати шляхом всмоктування з грунту, то починає витягати його з плодів, намагаючись вижити в посушливий період. Часто таке буває, коли дача знаходиться далеко, і не виходить поливати рослини регулярно.
  • Кальцій не засвоюється корінням тому, що, навпаки, надлишок вологи в грунті. Таке відбувається, коли часто поливають, а рослини до того ж замульчированы товстим шаром трави, що перешкоджає випаровуванню зайвої вологи. Грунт окислюється і перешкоджає засвоєнню кальцію.
  • Кальцій – калієвий дисбаланс. Кальцій є антагоністом калію. При частих підгодівлі золою, а це фосфорно-калійне добриво, надлишок калію заважає засвоюватися кальцію. І, навпаки, надлишок кальцію при частих підгодівлі кальцієвою селітрою, не дозволяє засвоюватися калію, тоді плоди будуть погано наливатися. Тому важлива золота середина.

  Як виглядає вершинна гниль на помідорах (фото)

  Вершинна гниль проявляється у двох формах:

  • суха, в основному з’являється на зелених плодах;
  • бактеріальна – це мокнучі плями без різкого обмеження меж. Гниль з’являється вже на дозріваючих плодах, і у випадку, коли плоди лежать на землі.

  Захворіти помідори можуть як в теплицях, так і у відкритому грунті. Перші симптоми з’являються на кінчиках – верхівках плодів у вигляді плоских або вдавлених плям. Уражений плід стає щільним, сухим. Колір плям спочатку світло-зелений, у міру розвитку хвороби змінюється на сіро-коричневий, аж до чорного.

  Як тільки з’являється така пляма, плід перестає розвиватися, починається його деформація. Як тільки шкірочка в ураженому місці висохне і трісне, то захворювання проникає всередину самого плоду і повне загнивання плода лише справа часу. Такі плоди легко звалюються з кущів. Уражені помідори забарвлюються швидше за інших. Вони несмачні, ні для вживання в свіжому вигляді і в переробку вони не годяться.

  Лікування верхівкової гнилі на томатах кальцієвою селітрою

  Лікування гнилі на помідорах, ростуть вони в теплиці і у відкритому грунті, однакове. Насамперед необхідно зібрати з кущів всі хворі плоди і викинути.

  Залишилися кущі необхідно пролікувати за допомогою позакореневих і кореневих підживлень з допомогою препаратів, що містять кальцій, тобто необхідно заповнити дефіцит кальцію. Для цього проводять підживлення кальцієвою селітрою.

  Позакореневе підживлення

  Спочатку необхідно провести підживлення по листу. Великий всмоктуючої здатністю володіє саме листова пластина. Плоди, на жаль, такою здатністю не володіють. У них дуже щільна шкірка і немає спеціальних гирл, через які підживлення проникла б всередину плоду. Для позакореневого підживлення кальцієву селітру розводять з розрахунку 10-15 г на 10 л води і обприскують рослини.

  Що робить саме підживлення по листу? При позакореневому підживленні відбувається насичення листя і точки зростання кальцієм. Як наслідок коренева система подавати їм кальцій вже не буде. А плоди отримають мінерал вже не залишковим принципом. Кальцій відразу піде в плоди, минаючи точку росту і листовий апарат.

  Кореневе підживлення

  Паралельно проводять кореневу підгодівлю кальцієвою селітрою (кальцинитом). Розчин готують з розрахунку 1 г на одну дорослу рослину, на якому наливаються плоди. Якщо немає крапельного поливу, то поливаєте під корінь в лунки. Якщо стоїть спекотна погода, то 1 г селітри розводьте у 5 л води і виливаєте розчин тільки під одну рослину. Знову розводьте 1 г селітри у 5 л води і виливаєте розчин під іншу рослину і т. д. Таким чином підгодовуєте всі рослини в теплиці.

  Пам’ятайте, перед підгодівлею всі рослини поливають чистою водою, лише потім проводять підгодівлю.

  Підгодовуючи таким чином, розчин кальцієвої селітри відразу засвоїться рослиною і як наслідок припиниться захворювання.

  Щоб не виникало проблем і не порушити баланс між кальцієм і калієм, необхідно дотримуватися співвідношення цих елементів в підгодівлі. Тому що плоди наливаються за рахунок калію, а ріст плодів за рахунок кальцію. І співвідношення має бути таким: 0,7 калію: 1,0 – кальцію. Підживлення калію і кальцію треба розділяти за часом. Тобто сьогодні підгодували калієм, то завтра годуємо кальцієм.

  Важливо! Надлишок кальцію не менш шкідливий, ніж недолік. При надлишку залізо переходить в недоступну для рослин форму, погіршується засвоєння азоту, калію, бору; відбувається залуження грунту, яке більшість культур не переносить.

  Як проводити підгодівлю кальцієвої та калієвої селітри, подивіться відео.

  Народні засоби лікування вершинної гнилизни

  Якщо зав’язалися плоди, а використовувати хімію не хочеться, то проблему можна спробувати вирішити з допомогою народних засобів. Звичайно, вони будуть ефективні тільки в самому початку при появі перших ознак хвороби.

  Що робити і як боротися з вершинної гниллю на помідорах?

  Найефективніший спосіб боротьби з вершинної гниллю – це її профілактика. Якщо в попередній рік у вас була вже така проблема, то заздалегідь потурбуйтеся і протягом усього сезону проводите наступні заходи.

  • Уважно стежте за вологістю грунту, не давайте грунті пересихати, але в той же час і заливати її не потрібно, щоб рослина не відчував стрес при різких перепадах вологості: сухо – болото. Проводьте регулярні поливи, не рідше 1 разу на 5-7 днів. При цьому намагайтеся поливати у вечірній час або рано вранці, щоб сонячні промені не викликали опік листя;
  • Після кожного поливу розпушуйте ґрунт під кущами томатів. Якщо помідори ростуть у відкритому грунті розпушування проводять і після дощу. Щоб дізнатися, чи потрібен полив, візьміть грудку землі з глибини 10 см і стисніть у кулак. Якщо грудка не розпадеться, значить вологи в землі достатньо і рослина не потребує поливу.
  • Проводите мульчування грунту. Це дасть можливість запобігти пересихання грунту, коли відсутня можливість регулярного поливу.
  • При висадці розсади томатів у теплицю не загущайте з посадки, необхідно, щоб посадки провітрювалися. З цією метою проводите пасинкування, щоб у теплиці не було заростей, і видалення бур’янів.
  • Вносьте комплексні мінеральні добрива, згідно рекомендацій виробника.
  • При купівлі насіння, звертайте увагу на анотацію до сорту, де зазначається, чи є стійкість в верхівкової гнилі.

  Восени після збору врожаю прибирайте з грядок всі рослинні залишки, проводите глибоку перекопування грунту, щоб залишилися шкідники пізніше вимерзли взимку. З метою профілактики хвороб в теплиці, правильно готує її до зими. І не забудьте посіяти сидерати, щоб поліпшити структуру грунту і надати їй рихлість. Не менш важливо дотримуватися сівозміни та раскислять грунт, це теж може бути причиною появи верхівкової гнилі на помідорах.