Астероїди — тверді кам'янисті тіла, що рухаються, як і планети, по еліптичних орбітах навколо Сонця з періодом 3–6 років. Як і планети, астероїди у видимому діапазоні спектра світять відбитим сонячним світлом.
Астероїди рухаються по орбітах навколо Сонця в тому ж напрямку, що і планети. Залежно від величини великої півосі, їх період обертання коливається від 3,5 до 6 років.
Розподіл у Сонячній системі Орбіти більшості відомих астероїдів лежать всередині головного поясу астероїдів між орбітами Марса й Юпітера. Вони мають порівняно малий ексцентриситет. Вважається, що вони є залишками протопланетного диска.
На небі малі планети схожі на зорі, тому їх назвали астероїдами, що в перекладі з давньогрецької означає "зореподібні". Як і для планет, для них характерне петлеподібне переміщення на фоні зоряного неба. Орбіти деяких астероїдів мають незвичайно великі ексцентриситети.
Астероїди — це невеликі (порівняно з планетами та супутниками) космічні аморфні тіла, які рухаються по певній орбіті навколо Сонця. Під впливом певних обставин астероїди можуть змінювати орбіту та рухатися у напрямку зорі.
Це дев'ята та найдальша планета від Сонця. Плутон обертається навколо власної осі так як Уран та Венера у зворотному напрямку.
Отже, якщо правило Тіціуса — Боде вірне, у Сонячній системі мала існувати ще одна планета, орбіта якої проходить між Марсом та Юпітером. Потрібно було лише її знайти.