Через недбалість лікарів: Ліза Глінська шокувала зізнання про втрату дитини під час пологів

З’ясувалося, що кухарка втратила первістка через помилку лікарів. Вона зізналася, що тривалий час працює з психологом щодо цього питання, водночас досі відчуває свою провину. Не пропустіть Популярна інстаграм-блогерка Самбурська потрапила в ДТП: перші кадри з місця події

Ліза Глінська розповіла про втрату дитини

Кулінарка поділилася, що народжувала в пологовому будинку у Ялті. Відбувалося це в платному відділені, тож жінка сподівалася, що все буде “красиво, добре і під наглядом”. Втім, сталося навпаки. З’ясувалося, що Ліза приїхала у клініку об 11 вечора, де лікарка проколола їй сечовий міхур. Як розповіла знаменитість, так не можна було робити, бо воно зупинило пологову діяльність. Після цього жінці дали таблетки. “Це були пігулки для стимуляції, а лікарка казала, що це вітамінки. Таку таблетку можна випити тільки одну за ніч, а вона запхала в мене чотири. Уже вранці я почала блювати кров’ю”, – зазначила зірка “МастерШеф”. Вже коли Єлизавета народжувала, біля неї зібрався натовп різних лікарів. Що більше я тужилася, то сильніше душила дитину. Я народила мертву дитину. У мене почалася кровотеча… я вижила якимось чудом в цьому всьому,
– поділилася знаменитість. Глінська додала, що не покарала тих лікарів, бо не мала достатньо сил. Водночас зараз вона жалкує про це. Інтерв’ю з Лізою Глінською: дивіться відео онлайн

Ліза Глінська виховує сина свого чоловіка

• Навесні 2022 року кухарка вдруге вийшла заміж за чоловіка Максима, який має 11-річного сина від попереднього шлюбу. Як наслідок, колишня суддя “МастерШеф” стала мачухою.
• З’ясувалося, що хлопця виховують, як мати, так і батько.
• “Малому 11 років. Він зараз живе в Києві з мамою. Є дві сім’ї. Це дитина, яку ми виховуємо спільно. Тобто він 50% часу – тобто тиждень через тиждень – проводить з мамою і нами”, – розповіла шеф-кухарка.
• Глінська зізнається, що часом постає перед труднощами через свою вчительську натуру. Це призводить до періодичних побутових конфліктів з сином її чоловіка. Незважаючи на це, знаменитість запевняє, що активно працює над вдосконаленням себе у вихованні хлопця.

“Ідеальні пологи”. Чому прагнення до них шкодить жінкам

Коли Емма Карр завагітніла у 2021 році, вона уявляла собі свої ідеальні пологи. На базовому рівні вона хотіла знати, що до неї дослухатимуться, та контролювати ситуацію. Вона також сподівалася на “природні пологи” – вагінальні пологи з якомога меншим медичним втручанням і фармакологічним полегшенням болю.

Емма пройшла два навчальні курси, зокрема один із так званих “гіпнопологів”, де навчають розслаблення та дихання, щоб полегшити біль і зберегти ясність свідомості під час пологів. За порадою інструкторів вона також дивилася відео про здорові, щасливі, нетравматичні пологи, щоб сформувати правильний настрій.

“Ви дивитесь усі ці відео, як народжуються діти, і це так красиво, – каже 36-річна Емма, яка живе в Лондоні. – Вони дуже легко виходять, і жінки беруть їх, і ти думаєш: “Ось так буде і в мене”.

Але коли в Емми відійшли води, в рідині був меконій – випорожнення плода, які можуть бути небезпечними для матері та дитини. Після того, як її доставили до лікарні, лікарі сказали їй, що потрібно негайно виймати дитину.

Через дві години вона лежала на операційному столі під яскравим світлом. Її дитина народилася за допомогою кесаревого розтину – зовсім не ті “ідеальні пологи” без втручання, які вона собі уявляла.

Найгірше, за її словами, було те, наскільки вона була неготовою до такого перебігу подій, враховуючи, наскільки вона була зосереджена на формуванні позитивного мислення.

“Якби в моїй голові не було уявлення, як це “мало” бути, я б не відчувала, що зазнала невдачі, – каже вона. – Мені просто хотілося б, щоб мої інструктори трохи більше розповідали про те, як відбуваються ці пологи. Що це не завжди відбувається “правильно” лише тому, що ви обрали гіпнопологи”.

Емма каже, що коли вона була вагітна, друзі намагалися попередити її, що у неї можуть бути не такі пологи, на які вона сподівалася. Але вона відкидала їхні застереження, бо вважала, що вони просто не дотримувалися того мислення чи технік, які вивчала вона.

“Ви перестаєте слухати людей, до яких ви зазвичай дослухаєтеся, тому що у вас в голові є ці інші люди, які кажуть вам, що пологи мають бути природними та чарівними, і що ваше тіло ідеально створене для цього, – каже вона. – Але не думаю, що моє було”.

Багатьом жінкам такий підхід до пологів допомагає. Деяким навіть вдається втілити у житті той ідеальний сценарій, на який вони сподівалися.

Деякі прихильниці цього підходу кажуть, що за допомогою правильних прийомів, таких як дихання, підбадьорювання або масаж, пологи можуть бути приємними, навіть оргазмічними.

Але інші, як-от Емма, відчувають розчарування – і не тільки через травматичні пологи, а й тому, що були не готові до інших варіантів розвитку подій.

Народження руху

Протягом більшої частини історії жінки часто помирали під час пологів – у 1600-х і 1700-х роках це відбувалося під час кожних зі 100 пологів.

Наукові досягнення, зокрема антибіотики, привели до різкого зниження рівня материнської смертності. У багатьох країнах стали поширені медикаментозні методи зменшення болю, такі як епідуральна анестезія.

Сьогодні материнська смертність є найвищою в тих країнах, де жінки не мають доступу до належної медичної допомоги.

Автор фото, Getty Images

Багато майбутніх матерів обирають сучасне знеболювання, і багато лікарів також його рекомендують. Але інші жінки та медики вважають, що медицина в цьому напрямку зайшла надто далеко, і кажуть, що надмірна залежність від медичних втручань може бути непотрібною, ризикованою та навіть негуманною.

Наприклад, у 1960-х роках жінки в багатих країнах часто народжували під загальним наркозом. Можливо, вони не відчували болю, але вони також не були притомні під час пологів і не могли ухвалювати жодних рішень щодо себе та дитини у процесі.

Сьогодні багато жінок прагнуть – і ідеалізують – так звані “позитивні пологи”. Цей термін запровадила британська борчиня за народжуваність і засновниця руху за позитивні пологи Міллі Гілл. Згодом значення цього терміни розширилося

“Позитивні пологи не обов’язково мають бути “природними” або “без медикаментів” – вони просто мають виходити з позитиву, а не зі страху, – йдеться на вебсайті асоціації. – Ви можете народити позитивно в лікарні чи вдома, з медичним втручанням чи без нього”.

В організації додають, що під час таких пологів жінка відчуває, що вона має “свободу вибору, доступ до точної інформації та контроль”, а також “насолоджується процесом, а потім згадує його з теплотою та гордістю”.

Водночас багато жінок, які ходять на курси з позитивних пологів, кажуть, що відчувають там приховану ідеалізацію саме “природних” пологів. Деякі інструктори кажуть, що жіноче тіло “спроєктоване” для пологів – зі підтекстом, що медичні втручання перешкоджають, а не сприяють цьому процесу.

Основний принцип такого підходу полягає в тому, що страх і тривога збільшують вироблення організмом таких гормонів, як адреналін, що може уповільнити пологи та погіршити перейми.

Натомість створення домашнього та комфортного простору для народження, підтримка партнера або команди, використання дихальних або медитативних технік мають стимулювати вироблення окситоцину, що робить пологи швидшими та менш болючими.

Популяризація “природних” пологів має довгу історію: вона бере свій початок принаймні з 1930-х років – приблизно в той самий час було засновано перший коледж акушерства та гінекології. Але для багатьох жінок такі підходи ніколи не були переконливими – якщо ви хочете народити якомога безболісніше, чому б просто не використати всі доступні сучасні медичні втручання та ліки?

Але інших приваблював цей образ “природних” ідеальних пологів, підсилений бурхливою індустрією курсів щодо вагітності та народження. У соціальних мережах багато красивих історій про спокійні пологи у воді, під заспокійливу музику зі свічками.

Такі рухи мають багато переваг – зокрема те, що вони прагнуть передати контроль над прийняттям рішень батькам – але водночас вони мають і недоліки.

Жодні заняття чи технік релаксації не застрахують від того, що обставини кожних пологів різні. Що існують величезні расові та етнічні відмінності в якості медичної допомоги. Що жінки іноді відчувають тиск, щоб погодитися на медичне втручання.

Навіть найпростіші цілі – відчуття сили під час пологів або приємні спогади про народження – можуть здаватися недосяжними. Також варто зазначити, що ціна таких курсів робить їх недоступними для багатьох.

Прихильники цього підходу кажуть, що медичні працівники мають допомагати вирішити ці проблеми замість того, щоб матері занижували свої очікування. Але тим часом для жінок, у яких пологи йдуть не так, як планувалося, наявність дуже конкретного – і часто ідеалізованого – бачення пологів може негативно впливати на їхнє сприйняття тих пологів, які вони в результаті матимуть. У гіршому випадку вони можуть відчувати, що зазнали невдачі самі – і підвели своїх немовлят.

Ідеал – не норма

“Природні” пологи, під час яких все відбувається ідеально і без втручання, це далеко не норма. Наприклад, у 2020 році в США дані CDC показують, що майже третина всіх пологів передбачала індукцію пологів. Крім того, третину пологів становили кесарів розтин. Домашні пологи, які часто розглядають як “природні” пологи, становлять лише 1% усіх пологів.

Але у багатьох жінок пологи не завжди йдуть за планом – і це може мати негативні наслідки для тих, хто розраховує на “ідеал”. Деякі матері кажуть, що, були настільки зосереджені на своїх ідеальних пологах, що відчували додаткові страждання через те, що не змогли їх досягти. Одне з досліджень показало, що 15% жінок, які мали незапланований кесарів розтин, почувалися так, ніби “зазнали невдачі”.

Автор фото, Edwina Moorhouse

38-річна мешканка Торонто Енді Перріс хотіла якомога природніших перших пологів. Вона пройшла курс з гіпнопологів, слухала аудіозаписи для релаксації та прочитала книгу “Про пологи” Іни Мей Гаскін, сповнену історій про спокійні і щасливі пологи.

“Я бачила і чула про ці чудові історії пологів, і саме цього я очікувала від себе, тому що я виконала всю роботу, – каже вона. – Я справді вірила, що це вплине на результат моїх пологів”.

Натомість Енді мала пологи майже 24 години. Її тазове дно було “повністю зруйноване”. Її сина, який не виходив належним чином, зрештою дістали за допомогою вакууму. У Енді була післяпологова кровотеча.

Озираючись назад, вона каже, що їй, ймовірно, слід було зробити кесарів розтин. Але вона була налаштована проти цього.

“Відчуття, що є один “правильний” спосіб народити дитину, змусило мене зосередитися на цьому правильному шляху, – каже вона. – І, звичайно, немає єдиного правильного шляху. Але я була так захоплена цим уявленням про те, як природа “запланувала” жінці мати дитину”.

Саме тому Енді не підготувалася до того, що все може піти не за планом, і їй було дуже важко до цього адаптуватися.

Еміліана Голл – британська доула та засновниця The Mindful Birth Group, яка допомагає жінкам підготуватися до пологів. Голл каже, що її підхід уникає ідеалізації будь-якої форми пологів і натомість охоплює всі потенційні результати.

За її словами, вона бачить хвилю жінок, які народжують вдруге і кажуть, що після “позитивного” підходу до пологів першого разу усе пішло не так, як вони планували.

Проблема, каже Голл, полягає не лише в тому, що вони мали негативний досвід. Річ у тім, що вони звинувачують в цьому себе.

Вона пояснює, що багато курсів рекомендують слухати лише позитивні історії пологів або навіть замінювати негативні слова, як-от “перейми”, на “сплески”, щоб стримати страх і тривогу, а отже гормони стресу і, теоретично, біль. А якщо ж жінка все-таки відчуває біль або травму, вона може подумати, що сама винна в тому, що недостатньо розслабилася.

“Коли це не спрацьовує, їм здається, що або вони зазнали невдачі, або це була марна трата часу, – каже Холл. – Але є так багато речей, які ми не можемо контролювати”.

Голл каже, що на своїх курсах вона намагається навіть не вживати фрази “позитивні пологи”, адже попри те, що вона навчає технік, які допомагають покращити пологи, вона чітко усвідомлює, що немає жодної гарантії, що все піде за планом.

“Мені ж не могло просто пощастити тричі, правда?”

Звичайно, є багато матерів, яким позитивні підходи до пологів дуже допомогли.

32-річна мешканка Берліна Едвіна Мурхаус спочатку ставилася до них скептично, але після перегляду відео блогерки на YouTube змінила свою думку.

“Мені дуже хотілося тієї радості, яка була в неї”, – каже вона.

Вона пройшла курс гіпнопологів, практикувала дихальні техніки та щотижня проходила голковколювання. У неї були гладкі, швидкі пологи у воді. Її другі пологи були такими ж – так само як і треті.

“Мені ж не могло просто пощастити тричі, правда? У цьому має щось бути”, – каже вона.

Дійсно, є певні докази того, що методи, яким навчають на багатьох з цих пологових курсів, можуть зменшити біль і необхідність використання епідуральної анестезії, зменшити кількість медичних втручань і тривалість самих пологів, знизити частоту кесаревого розтину та покращити загальний досвід пологів у матері.

Але так відбувається не завжди, і деякі аспекти є більш корисними, ніж інші – наприклад, присутність партнера або використання музики чи масажу для розслаблення.

Одне дослідження показало, що музика, йога та методи релаксації, такі як керовані медитації, можуть допомогти зменшити біль. Але вони не впливають на зниження частоти медичних втручань при народженні, включно з кесаревим розтином, або на те, чи потребують жінки зрештою фармакологічного знеболення.

З медичної точки зору загальновизнано, що медичні втручання не слід робити без потреби або, у випадку втручань для знеболювання, без повної інформованої згоди. Наприклад, епідуральна анестезія може спричинити тривалішу другу стадію пологів і вищу ймовірність необхідності інструментальних пологів, а в рідкісних випадках – підвищення температури або пошкодженням нервів.

Але апологети “позитивних” підходів до пологів іноді змушують породіль відчувати, ніби будь-яке втручання є “поганим”.

“Сенс полягає в тому, що ви створені для цього, це природно, жінки робили це з незапам’ятних часів, ваше тіло знає, що воно робить, ваша дитина знає, що вона робить, – говорить Бет Сендленд, блогерка, що пише про стиль життя та засновниця цифрового журналу The Motherhood Edit. – Я б не сказала, що це нагнітання страху. Але я б сказала, що на деяких курсах і акаунтах у соцмережах жінок підводять до думки про те, що лікарі не обов’язково діють у їхніх інтересах”.

Автор фото, Getty Images

Проте самі по собі втручання не обов’язково є остаточним маркером “позитивного” досвіду. Дослідження виявили, що одним із найважливіших аспектів того, чи вважала жінка, що її пологи були позитивними, є те, скільки часу вони тривали. Ті, у кого були коротші пологи, були більш задоволені – навіть якщо їхні пологи були скорочені втручанням, скажімо, збільшенням окситоцину. Враховуючи вплив тривалих пологів, дослідники дійшли висновку, що слід використовувати ті втручання, які допоможуть уникнути таких пологів.

Звісно, багатьом жінкам медичні втручання рятують життя.

“Якби у мене не було жодного медичного втручання, хтось із нас міг би не вижити… Не думаю, що в дикій природі я б так легко народила цю дитину”, – каже Емма Карр.

“Я готувалася до цього, як до іспиту”

Рух за позитивний підхід до пологів наголошує на розширенні можливостей. Дійсно, відчуття контролю та участь у прийнятті рішень – значна частина позитивного досвіду. І навіть якщо виникають ускладнення під час пологів, опановані під час курсів техніки допомагають деяким жінкам відчувати контроль.

34-річна Анна Мюррей з Глазго під час підготовки до пологів зробила все, що могла.

“Я готувалася до цього, як до іспиту”, – каже вона. Вона відвідувала приватні курси з доулою, читала книжки, займалася йогою для гіпнопологів.

Зрештою їй знадобився незапланований кесарів розтин – але техніка дихання допомогла їй залишатися спокійною на операційному столі, каже вона.

Зрештою, для багатьох найважливіший аспект позитивних пологів зводиться до одного: автономії. Це не лише відчуття сили у пологовому відділенні чи під час домашніх пологів, а також відсутність тиску під час народження дитини.

І для цього треба визнати, що фізіологія, медична історія та процес пологів кожної жінки є різними, і їх не можна звести до якого шаблону. Однаково “нормальними” є і пологи під наркозом, і у ванні при свічках.

Підготовка до пологів: що потрібно знати породіллі, як правильно підготуватися психологічно?

Коли до появи малюка залишається кілька годин, а перейми стають неймовірно болючими, непідготовлені породіллі починають панікувати. Опинившись на пологовому столі, такі матусі схрещують ноги і не слухають підказки акушера, не замислюючись, до яких страшних наслідків це може призвести.

У непідготовлених до пологів жінок, особливо вагітних першою дитиною часто пошкоджуються родові шляхи, а дітки народжуються з родовими травмами. У зв’язку з цим фізична підготовка є запорукою здоров’я мами і немовляти. Важливо знати, що психологічні аспекти є не менш важливими, адже успішні пологи залежать від настрою майбутньої матері і її здатності контролювати свої дії.

Психологічні нюанси підготовки до пологів

Деякі вважають, що головна умова повноцінних пологів – підготовка свого тіла. Це помилкова думка, оскільки перебіг і результат пологів безпосередньо залежить від морального стану породіллі, її вміння вчасно розслабитися і тримати під контролем свої емоції.

Доведено, що жінка, котра відвідувала курси, на яких готують до майбутнього материнства, легше справляється з болем під час пологів, адекватніше реагує на вимоги медичного персоналу. До того ж діти не отримують родові травми.

Рівень готовності породіллі

Кожна жінка по-своєму ставиться до майбутньої події:

• жінки, які чекають першу дитину, бояться невідомості;
• повторнородящі бояться вже випробуваною болю.

Психолог повинен з’ясувати, наскільки підготовлена вагітна морально, і при необхідності підтримати жінку, розвіявши всі її сумніви і упередження. Відомо 3 рівня передпологовій психологічної готовності: низький, середній і високий.

Низький вимагає невідкладної допомоги психолога, характеризується наступними негативними емоціями з боку породіллі:

• хвилювання, що посилюється з кожним днем;
• постійний страх померти під час пологів або втратити дитину;
• очікування родових болів;
• ворожість до батька дитини, іноді до малюка;
• нехтування порадами медичного персоналу.

Середній рівень не потребує екстреної допомоги, оскільки майбутня мати сприймає майбутні пологи відносно спокійно:

• настрій на пологи оптимістичний;
• постійні сумніви в успішному результаті;
• невпевненість у своїх можливостях;
• сприйнятливість до чужих трагічних історій пологів, проектування подібних ситуацій на себе.

Жінка з високим рівнем психологічної готовності не потребує допомоги психолога і з нетерпінням чекає на народження малюка. Для неї головне зберегти такий настрій і в пологовому будинку. Ознаки високого рівня:

• кожен день майбутній мамі приносить щастя;
• щоденні заняття фізичною підготовкою: навчання правильному диханню, самомасаж і т. д.;
• виконання всіх рекомендацій акушерки;
• непідробна радість будь-якої дрібниці.

Крім цього, в останньому випадку жінка планує взяти все навантаження на себе, полегшивши маляті процес народження, і налаштована на грудне вигодовування.

Як упоратися зі страхом

Оптимістично налаштовані жінки теж турбуються, щоб все пройшло добре, і переживають з приводу. Як впоратися з виникаючих страхом? Достатньо знати та виконувати наступні рекомендації психолога:

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам’ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.