Ознака технічної стиглості, при якій можна закладати гарбузи на зберігання – шкірка стає досить товстою і жорсткою, набуває легкий восковий наліт. Але зауважте, що шкірка в процесі зберігання стає більш твердою, щоб захистити м'якоть і насіння від пересихання.
Шкірка досить щільна і не протикається нігтем. На гарбузі чітко проглядаються смужки і лінії. Звук при постукуванні повинен бути глухим. Листя у стиглого гарбуза починають в'янути і засихати – це яскрава ознака того, що овоч готовий до збору.
Головний критерій зрілості – колір м'якоті. Якщо м'якоть яскраво-помаранчева і насіння визріли, значить, гарбуз стиглий.
Без особливих складнощів сорти гарбуза Турка чи Болгарка можуть давати 1000 кг з гектара насіння. А за сприятливих умов і до 1500 кг/га. В порівнянні з голонасінним, такий гарбуз простіше вирощувати та сушити, а рентабельність не зважаючи на нижчу ціну на рівні.
Щоб прискорити дозрівання гарбузів, до передбачуваного похолодання необхідно видалити всі пуп'янки, які є на стеблі. Також зробіть прищипування частини молодих пагонів. Завдяки цьому всі сили рослини йтимуть на дозрівання плодів, а не нарощування зеленої маси.
Зазвичай, у середній смузі першими (наприкінці серпня — на початку вересня) прибирають сорти з твердою шкіркою. У середині вересня — великоплідні. А останніми (з кінця вересня до перших заморозків) зрізають мускатні гарбузи. У південних регіонах прибирання проводять на 20-30 днів раніше.
Тому дізнатися, чи дозрів гарбуз і як довго ще може полежати на гряді можна, знаючи основні ознаки готовності овоча до збирання: Листя куща пожухло, змінило свій колір на жовтий, підсохло.