Нора у землі

нора

перерива́ти / перери́ти ми́шачі но́ри. Дуже ретельно переглядати все, заглядати в найпотаємніші закутки в пошуках кого-, чого-небудь. — Вони (чоловіки) й вас уб’ють. Давайте краще обидві сховаємось.— Що ти кажеш таке? То вони тоді всі мишачі нори перериють (Г. Хоткевич).

як байба́к у норі́, зі сл. жи́ти. Одиноко. — Істинно так… живи та їж, поки роток свіж. От, приміром, я: живу сам, як байбак у норі, тільки й того, що до церкви та додому (М. Лазорський).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти. Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Не можна ж сидіти як миші в норі (З усн. мови). як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нора — Нора́: — джерело [1;2;22;52;V,X,XIII] — тут: джерело [54] Словник з творів Івана Франка
  2. нора — нора́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири нори́ Орфографічний словник української мови
  3. нора — (маленька) нірка; П. житло. Словник синонімів Караванського
  4. нора — -и, ж. 1》 Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. 2》 перен., розм. Темне, тісне приміщення. || зневажл. Взагалі житло. 3》 діал. Джерело. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нора — НОРА́, и́, ж. 1. Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (прислів’я); Там, де колись .. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Панас Мирний); Три дні тому .. Словник української мови у 20 томах
  6. нора — И, ж. 1. Житло. Сьогодні ви всі вільні. Можете розповзатися по норах (Ю. Винничук). 2. Ліжко. Нору прибери. Словник сучасного українського сленгу
  7. нора — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  8. нора — ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  9. нора — Нора́, -ри́, -рі́; но́ри, нір і нор Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нора — НОРА́, и́, ж. 1. Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (Укр.. присл. 1955, 215); Там, де колись.. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Мирний, І, 1949, 179); Три дні тому.. Словник української мови в 11 томах
  11. нора — Нора, -ри ж. 1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. см. нориця 2. ум. нірка. ув. нороха. Мнж. 69. Словник української мови Грінченка

Нора у землі

Всі словники 199 760

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Знаки етнокультури Жайворонка Жайворонок. Знаки української етнокультури

нора

НОРА́, и́, ж.

1. Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (Укр.. присл. 1955, 215); Там, де колись.. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Мирний, І, 1949, 179); Три дні тому.. потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181); * У порівн. Десяток убогих хаток визирали із заметів, мов нори степових звірів (Вас., І, 1959, 299).

2. перен., розм. Темне, тісне приміщення. Любов та дружба промінь свій Так само кинуть крізь затвори, Як дійде голос вільний мій До вас у каторжницькі нори (Граб., І, 1959, 272); // зневажл. Взагалі житло. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Чаб., Катюша, 1960, 169).

3. діал. Джерело. Під тою ялицею б’є нора (Фр., VIII, 1952, 365).

Нора, ри, ж.

2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. См. Нориця 2. Ум. Нірка. Ув. Нороха. Мнж. 69.

Значення “нора” у українська словнику

Нора́ — діра або тунель під землею з одним або декількома ходами назовні, викопаний тваринами з метою створення простору для мешкання, тимчасового притулку або в ролі просто побічного результату руху в землі. Нори — один із видів захисту від низки хижаків і місце для запасання продовольства, тому нірний спосіб життя досить поширений. У норах живе цілий ряд риб, земноводних, плазунів, птахів і багатьох безхребетних, таких як комахи, павуки, морські їжаки, ракоподібні, молюски та черви. З ссавців у норах живуть, наприклад, такі звірі, як кролик, ховрах, бабак та інші. Одним з різновидів нір є барліг ведмедя.

Визначення нора у українська словнику

1. Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (Укр.. присл. 1955, 215); Там, де колись.. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Мирний, І, 1949, 179); Три дні тому.. потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181); * У порівн. Десяток убогих хаток визирали із заметів, мов нори степових звірів (Вас., І, 1959, 299).

2. перен., розм. Темне, тісне приміщення. Любов та дружба промінь свій Так само кинуть крізь затвори, Як дійде голос вільний мій До вас у каторжницькі нори (Граб., І, 1959, 272); // зневажл. Взагалі житло. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Чаб., Катюша, 1960, 169).

3. діал. Джерело. Під тою ялицею б’є нора (Фр., VIII, 1952, 365).