Патіссон відстань при посадці

Патіссон: що таке, користь, шкода і сорти “

Зміст:

Патіссон – це овоч, про який в нашій країні чули набагато більше людей, ніж пробували на смак. У сільськогосподарських періодичних виданнях згадки про цю рослину зустрічаються досить часто протягом багатьох років, однак, поки що не можна сказати, що культура стала поширеною в наших краях. Тим не менш, ті, хто пробував вирощувати патісони, зазвичай залишає лише позитивні рецензії, тому культура заслуговує більш уважного розгляду.

  • Що це таке і як виглядає овоч?
  • Склад і калорійність
  • Екзотичний овоч може стати досить цікавим доповненням для різних страв, однак для початку варто розібратися з тим, яка харчова та енергетична цінність незвичної їжі. Найбільше в продукті вуглеводів – 5.5 грамів, що типово для овочів, а білків і жирів міститься зовсім небагато – 0.6 і 0.0001 грама відповідно. При цьому продукт у свіжому вигляді відрізняється найвищою соковитістю, адже на 92% складається з води. Вміст клітковини в продукті знаходиться на рівні 1.3%.
  • У складі патисона присутні різні вітаміни і корисні мікроелементи, проте найбільше помітні вітаміни С і А, а також калій і магній. Подібний склад виявляється досить корисним для підтримки в нормі кровоносної системи людського організму. Не можна не відзначити також значний вміст кальцію, натрію і фосфору, а також вітамінів групи В.
  • Корисні властивості
  • Користь регулярного вживання патисонів для здоров’я очевидна для лікарів, тому вони нерідко прописують цей овоч людям, які страждають різними захворюваннями. Можливі позитивні наслідки від дієти зі значною часткою цього овочу можуть мати різні вектори і впливати на різноманітні недуги, ми ж виділимо тільки найбільш помітні результати.
  • Шкода
  • «Сонячний кабачок» (ще одна, народна назва патисона), як і більшість інших продуктів на нашій планеті, при всій своїй користь має і певні протипоказання, які дещо обмежують або навіть повністю забороняють його вживання певним групам людей. Такими моментами варто цікавитися заздалегідь, інакше продукт, багатьма розглянутий в якості чи не панацеї, здатний посилити і без того неідеальний стан організму.
  • Сорти та їх опис
  • Для відкритого ґрунту
  • Враховуючи тропічне походження овочу, в наших умовах далеко не кожен його сорт варто висаджувати у відкритий ґрунт. Тим не менш, зведення теплиць заради патисонів в нашій країні непопулярне, тому особливим успіхом користуються морозостійкі сорти для відкритого грунту.
  • Маленькі та міні
  • Здавалося б, великий розмір плодів повинен залучати покупців, однак, як і у випадку з корнішонами, кращі патісони для консервування – ті, що відрізняються невеликим розміром.
  • Кущові

Що це таке і як виглядає овоч?

Патіссон має й іншу назву – тарільчастий гарбуз, який дає відповіді на багато питань тих, хто слабо уявляє собі, що це таке. Рослина дійсно належить до сімейству Гарбузових, однак власне гарбузом її називати не варто, адже до цього ж сімейству відносяться, наприклад, і огірки. Овоч славиться своєю м’якотттю, яка за ніжністю перевершує навіть огірки, що ж стосується смаку, то цей плід нерідко порівнюють з артишоками.

Що стосується форми, то вона, як випливає з офіційної назви, є плоскою і віддалено нагадує тарілку, а розмір зазвичай порівняно невеликий – десь на велику долоню. Навіть слово «патіссон» є своєрідною спробою описати зовнішній вигляд овочу: воно походить від французького слова «пиріг», оскільки зовні нагадало французам саме цю страву.

Те, що в наших краях овоч відносно непопулярний, не настільки дивно. Довгий час він залишався величезною дивиною для всієї Європи, адже поряд з картоплею і помідорами був спочатку американською культурою, яку перші європейці побачили лише під кінець XV століття. Втім, в Західну Європу зі своєї батьківщини, а це сучасні Мексика і Гватемала, патісон перебрався досить швидко, не сильно відставши від двох популярних вищезгаданих культур, сталося це в XVII столітті.

При цьому далі експансія не продовжилася: на відміну від того ж картоплі, овоч виявився досить вимогливим до кліматичних умов, а тому аж до останнього часу не претендував на гастрономічне завоювання нашої країни.

Склад і калорійність

Екзотичний овоч може стати досить цікавим доповненням для різних страв, однак для початку варто розібратися з тим, яка харчова та енергетична цінність незвичної їжі. Найбільше в продукті вуглеводів – 5.5 грамів, що типово для овочів, а білків і жирів міститься зовсім небагато – 0.6 і 0.0001 грама відповідно. При цьому продукт у свіжому вигляді відрізняється найвищою соковитістю, адже на 92% складається з води. Вміст клітковини в продукті знаходиться на рівні 1.3%.

У складі патисона присутні різні вітаміни і корисні мікроелементи, проте найбільше помітні вітаміни С і А, а також калій і магній. Подібний склад виявляється досить корисним для підтримки в нормі кровоносної системи людського організму. Не можна не відзначити також значний вміст кальцію, натрію і фосфору, а також вітамінів групи В.

Що ж стосується калорійності, то патисон навіть серед інших овочів є порівняно безпечним для фігури. Відсутність насичених жирів і холестерину, а також порівняно невеликий відсоток цукрів призводять до того, що енергетична цінність патисона має досить скромні показники – всього лише 18 ккал на 100 грамів продукту.

Корисні властивості

Користь регулярного вживання патисонів для здоров’я очевидна для лікарів, тому вони нерідко прописують цей овоч людям, які страждають різними захворюваннями. Можливі позитивні наслідки від дієти зі значною часткою цього овочу можуть мати різні вектори і впливати на різноманітні недуги, ми ж виділимо тільки найбільш помітні результати.

  • Хто не хоче захворіти на рак, повинен вживати патісони разом зі шкірою. У цій частині овоча містяться каротин, зеаксантин і лютеїн – антиоксиданти, які беруть активну участь в усуненні з організму людини вільних радикалів, що є основною причиною онкології. Крім того, така дія позначається і на зовнішньому вигляді людини – вона виглядає молодшою, та й почувається відповідною.
  • Пектин, в достатніх кількостях присутній у складі патіссона, також «працює» проти раку, але діє більш вузькоспрямовано, захищаючи від потенційних проблем товстий кишечник.
  • В овочі міститься відносно рідкісна речовина – фолат, що бере активну участь у процесі синтезу нових клітин і необхідну для виробництва ДНК. Ці процеси життєво важливі для правильного розвитку плоду, тому патіссон в помірних кількостях буде вельми корисний вагітним жінкам.
  • Калій, присутній у патіссоні, позитивно позначається на стані гіпертоніків, допомагаючи знизити тиск і зменшити частоту серцебиття. Завдяки цьому ж мінералу зміцнюється міокард.
  • Про користь вітаміну С знає будь-яка дитина, адже всього лише 100 грамів патисона забезпечують третину денної норми цієї речовини. Виходить, що такий овоч – відмінний засіб проти будь-якої інфекції.
  • Той же вітамін С в поєднанні зі значним відсотком магнію, що також входить до складу овочу, допомагає знизити ризик розвитку інсульту.
  • Патіссон належить до активних жовчогінних продуктів, тому зазвичай позитивно позначається на травленні, навіть якщо їжа вживається переважно важка.
  • Вітаміни групи В допомагають налагодити вироблення в організмі всіх необхідних гормонів, в першу чергу – серотоніну, що за зовнішніми відчуттями виражається як стабільно гарний настрій і бадьорість, а також регулярний міцний сон. З цієї причини патіссони рекомендують як для тих, у кого неправильно працює ендокринна система, так і для пацієнтів, які відновлюються після нервових захворювань.
  • Олія, віджата із насіння патисона, застосовується для усунення шкідливих мікроорганізмів з травного тракту. Правда, тут слід уточнити, що офіційного визнання для цього методу поки немає, його варто віднести, швидше, до народної медицини.
  • Овоч дуже корисний для чоловіків, оскільки підвищує потенцію і лібідо. Тут знову позначається здатність складу патисона запобігати раку – в цьому випадку ефект спрямований на передміхурову залізу.
  • Для вегетаріанців, які не приймають для себе вживання м’яса та інших продуктів тваринного походження, патисон є одним з кращих доступних джерел вітамінів групи В.
  • Патіссон має яскраво виражений сечогінний ефект, тому він показаний тим, хто страждає від набряків. При цьому компоненти продукту виводять з організму не тільки зайву воду, а й натрієві солі, які нерідко і є каталізатором накопичування рідини в організмі.
  • Рибофлавін у складі патисона здатний допомогти людям, які страждають від мігрені або постійного головного болю будь-якої іншої природи. Втім, тут слід зазначити, що овоч все ж не настільки багатий корисними компонентами, щоб вирішити проблему повністю, тому вітамінні добавки доведеться приймати теж, просто в менших кількостях.

Шкода

«Сонячний кабачок» (ще одна, народна назва патисона), як і більшість інших продуктів на нашій планеті, при всій своїй користь має і певні протипоказання, які дещо обмежують або навіть повністю забороняють його вживання певним групам людей. Такими моментами варто цікавитися заздалегідь, інакше продукт, багатьма розглянутий в якості чи не панацеї, здатний посилити і без того неідеальний стан організму.

  • Як і багато овочів з вмістом клітковини, патіссон сприяє м’якому послабленню травної системи, і це в більшості випадків вважається корисним ефектом, що допомагає усунути запор. Втім, якщо проблема має повністю протилежний характер, тобто спостерігається регулярна діарея або хронічна диспепсія, вживання розглянутого овоча тільки загострить описані симптоми.
  • Патіссон допомагає гіпертонікам знизити кров’яний тиск, але аналогічний ефект він чинить і на здорових людей, і навіть на гіпотоників. Для останніх такий вплив може виявитися досить небезпечним, тому вживати овоч небажано.
  • Як і багато сечогінних продуктів, тарільчастий гарбуз має в складі речовини, що сприяють утворенню ниркових і жовчних каменів. Для здорової людини помірне вживання продукту, швидше за все, небезпечне, але якщо подібна хвороба вже діагностована, то ризик виходить подвійним: тут і камені можуть збільшитися, і їх рух стане більш активним.
  • Окремо слід сказати про консервовані патисони, які протипоказані навіть більшій кількості груп людей, ніж свіжі овочі. Крім усіх описаних категорій, такий продукт небажаний також для діабетиків, оскільки консервують тарільчастий гарбуз зазвичай з цукром. Для нирок і підшлункової залози консерви з патисона небезпечніше свіжого овоча. Дітям молодше 10 років такий продукт також не рекомендований.
  • Патіссон – продукт досить рідкісний в нашій країні, тому навіть доросла людина може і не підозрювати, що у нього можлива алергія на такий продукт. Тому, якщо людина пробує продукт вперше, порцію необхідно обмежити, виділивши час на спостереження за реакцією організму.

Сорти та їх опис

Хоча для нас патіссони все ще залишаються дивиною, у світі виведено безліч культурних сортів цієї рослини, а деякі з них є дітищами вітчизняних агрономів, тому без проблем ростуть і в нашому кліматі. Їх варто розглянути уважніше.

Для відкритого ґрунту

Враховуючи тропічне походження овочу, в наших умовах далеко не кожен його сорт варто висаджувати у відкритий ґрунт. Тим не менш, зведення теплиць заради патисонів в нашій країні непопулярне, тому особливим успіхом користуються морозостійкі сорти для відкритого грунту.

  • «Чебурашка» судячи з відгуків, є оптимальним рішенням для пострадянського простору. Мало того що цей сорт не надто боїться прохолодної погоди, так ще й урожай він дає гранично швидко: для цього потрібно всього 5-6 тижнів, тобто навіть не півтора місяці. Такі характеристики дозволяють вирощувати овоч навіть в умовах вельми короткого літа, а результатом стануть плоди вагою до 400 грамів.
  • «Парасолька» не б’є рекорди скороспілості – термін його визрівання може сягати семи-восьми тижнів, хоча навіть такі показники роблять овоч раннім. Натомість патісони цього сорту оптимально підходять для відкритого ґрунту в тому плані, що насіння можна висаджувати без розсади, хоча для північних районів таке рішення виявиться невиправдано ризикованим. Розглянутий сорт високо цінується за відмінну врожайність: кожен куст дає плоди вагою до 400 грамів, причому з однієї рослини збирають до 5 кілограмів стиглих овочів.

Маленькі та міні

Здавалося б, великий розмір плодів повинен залучати покупців, однак, як і у випадку з корнішонами, кращі патісони для консервування – ті, що відрізняються невеликим розміром.

  • «Сонечко», наприклад, чудово підходить для консервування не тільки тому, що дає плоди не більше 300 грамів вагою, а й через однорідність врожаю: з куща виходить приблизно 15 овочів, які відрізняються однаковою формою і розмірами. Ці овочі яскраво-жовтого кольору використовують і для фарширування, і для запікання, але своїм розміром вони буквально підштовхують господарок до того, щоб маринувати їх цілком.
  • «Диск» не належить до сортів патисонів з найменшими плодами – вага стиглого овоча зазвичай коливається в межах 300-350 грамів. Втім, це не заважає господиням активно використовувати плоди саме цього сорту для консервації: хитрість полягає в тому, що цей сорт можна закочувати в банки навіть у не до кінця стиглому вигляді, завдяки чому розміри дещо відрізняються в меншу сторону. При цьому навіть повне дозрівання патисонів цього сорту займає не більше шести тижнів, тоді як отримати сировину для консервації можна буквально в рекордні терміни.
  • «Копійка» – абсолютний чемпіон серед патисонів в плані скромних розмірів, завдяки чому її ще називають патіссон-корнішон. Такий плід важить вдесятеро менше «нормального», його середня вага становить всього 15-30 грамів, а це означає, що для консервації він є оптимальним варіантом. Настільки крихітні розміри призводять до того, що овоч спеє в рекордні терміни – зазвичай йому достатньо якихось п’яти тижнів. Додатковим плюсом сорту є і те, що його можна «зберігати» прямо на гілках, не зриваючи, протягом ще двох тижнів після дозрівання.
  • «Санні Делайт», як випливає з назви, є єдиним сортом патисонів, виведеним далеко за межами нашої країни, але все ж успішно зростаючим і тут. Розміри плодів такої рослини вигідно відрізняються від усіх інших патисонів – це і не зовсім дрібні «ягоди», і не «цілий гарбуз», оскільки середня маса становить 60-80 грамів. Цей різновид байдужий до посухи, а плодоносить спокійний аж до перших нічних морозів. Термін дозрівання плодів становить приблизно 6-7 тижнів і вони, на відміну від конкурентів, довше зберігаються у свіжому вигляді.

Кущові

Патіссони такого типу зазвичай відрізняються досить значними розмірами як самої рослини, так і врожаю.

  • «НЛО білий» дає урожай приблизно через півтора-два місяці, а цінується за розмір плодів, які досягають 600 грамів (до 10 сантиметрів у діаметрі). Шкіряка такого овочу відрізняється досить великою товщиною, а тому дозволяє овочу лежати трохи довше, що вигідно відрізняє цей сорт від середніх патисонів, навіть у холодильнику в

Патісон: вирощування розсади з насіння, посів у відкритий грунт та на розсаду, догляд

Патіссон – однорічна кущова рослина або напівчагарник, що відноситься до сімейства Гарбузові. Його найближчі «родичі», гарбуз та кабачок давно і добре відомі садівникам. Більшість ботаніків вважають батьківщиною патисона Південну Америку, хоча є відомості про те, що ця рослина культивувалася в Стародавньому Єгипті. Диких патисонів у природі поки що виявити не вдалося, тому питання залишається відкритим.

Європа познайомилася з ними за часів епохи великих географічних відкриттів. Рослину привезли на батьківщину іспанські мореплавці. Середземноморський клімат дуже підійшов до культури, і вона швидко завоювала популярність. Зараз патисони – майже невід’ємна частина французької кухні. Навіть загальноприйнята назва походить від французького pâté (пиріг), що описує незвичайну форму плоду. А ще патисони часто називають «тарілчастими гарбузами».

У Україну екзотичний овоч потрапив у XVII столітті. Не можна сказати, що культура сподобалася відразу і назавжди, проте через двісті років патисони можна було зустріти навіть у Скандинавії. Вони непогано пристосувалися до суворого клімату. Хоча морозостійкість у них така, більшість сортів не перенесуть навіть короткочасного зниження температури до негативних значень.

Рослина досить компактна, батоги короткі. Листя велике, жорстке на дотик, вкрите рідкісними «ворсинками». Квітки одиночні, золотаво-жовті, формою нагадують дзвіночок. Вони одностатеві, тому для того, щоб зав’язалися плоди, рослина потребує «допомоги» комах або садівника.

Кущі патисону, як правило, досить компактні

Плід патисону – гарбуза. Вага варіюється від 250-300 г до 800-1000 г, діаметр – від 7-10 см до 25-30 см. Зволікати зі збором урожаю не слід. Чим більшим стає патісон, тим сильніше грубіє його шкірка. М’якуш стає ватним, практично несмачним. Такі екземпляри можна використовувати тільки для збору насіння, якщо різновид, що вирощується, не є гібридом.

Квітки у патисону одностатеві, без сторонньої допомоги запилення неможливе

Найчастіше шкірка забарвлена ​​в білий, салатний чи темно-зелений колір. Але селекціонерами виведені жовті, помаранчеві, фіолетові, строкаті патисони. За формою плід нагадує тарілку чи миску. М’якуш ніжний, з легким горіховим присмаком. Хоча деякі гурмани зазначають, що смак патисонів нагадує їм спаржу чи артишоки.

Селекційні різновиди патисону відрізняються в основному забарвленням шкірки та формою плода.

Патисон широко використовуються в кулінарії. Ними можна замінити кабачки у будь-якому рецепті. Незвичайна форма плоду робить його ідеальним для фаршування. У їжу йдуть як зрілі патисони, і молоді. Останні взагалі можна їсти сирими. Саме плоди віком 7-10 днів, що досягли діаметра 5-7 см, найбільш високо цінуються професійними кулінарами. Ще їх гасять, смажать, маринують, солять.

Патисони фарширують м’ясом, овочами, рисом, форма плодів для цього дуже зручна

Патісони не тільки смачні, а й корисні для здоров’я. М’якуш багатий пектином, клітковиною, білком, ненасиченими жирними кислотами, глюкозою та фруктозою. Вона швидко засвоюється і допомагає переварити більш важку їжу. З мікроелементів можна назвати наявність калію, фосфору, магнію, кальцію, міді, заліза, цинку, кобальту, натрію. За вмістом вітамінів групи В, С, Е, РР патисони перевершують гарбузи та кабачки. Сорти з жовтою шкіркою багаті на каротиноїди та лютеїн. Цей природний антиоксидант допомагає покращити склад крові (особливо при дефіциті гемоглобіну), знизити рівень холестерину, сприятливо впливає на зір.

Давно відома та довела свою ефективність кабачкова дієта. Її основний продукт можна замінити на патисони. Вони також низькокалорійні. Дієтологи рекомендують вживати плоди для профілактики хвороб серцево-судинної системи, нормалізації роботи кишечника, при проблемах з нирками та печінкою. Патисони гіпоалергенні, пюре з них підійде навіть для маленьких дітей. Єдине протипоказання – індивідуальна непереносимість.

Насіння патисону за вмістом лецитину можна порівняти з яйцями. Це цінне джерело білка для вегетаріанців. Порошок з них допомагає нормалізувати діяльність ендокринної та нервової систем. Сік ефективно виводить із організму надлишки солей та рідини. Його регулярне вживання – дієва профілактика хвороб нирок. Непоганим сечогінним та м’яко діючим проносним є пюре з м’якоті.

М’якуш патисону дуже корисний для здоров’я, також у народній медицині використовується і його насіння.

Відрізнити патисон від шинка досить просто. Достатньо поглянути на плоди. Якщо говорити про менш помітні відмінності, кущі патисонів компактніші, листя дрібніше. М’якуш плодів щільніший, він має власний виражений, насичений смак. Зате кабачки сильно перевершують патисони за врожайністю та скоростиглістю.

Відео: патисони та їх користь для здоров’я

Патіссон Білий 13 – один із старих перевірених часом сортів.

Патіссон Парасолька не придатна для транспортування та тривалого зберігання.

Патіссон Диск часто заражається борошнистою росою Патіссон Чебурашка відноситься до категорії ультраранніх сортів Патіссон Фуете відрізняється презентабельністю виду плодів.

Патісон Сонечко – це дуже компактна рослина, її можна вирощувати навіть у домашніх умовах

Патіссон НЛО помаранчевий цінується за смакові якості плодів

Патісон Чунга-Чанга виділяється морозостійкістю та непоганим імунітетом

Патіссон Гоша, на відміну від інших сортів, досить вимогливий у догляді

Патісон Бінго-Бонго виділяється незвичайним забарвленням плодів

Патіссон Поло стабільно приносить урожай, навіть якщо погода влітку не надто вдала

Патісон Сонячний Зайчик – один з найпопулярніших ранніх сортів

Патіссон Арбузинка F1 виглядає дуже незвичайно

Патіссон Шартрез F1 дуже високо цінується професійними кулінарами

Патіссон Паць непогано переносить посуху, але високою врожайністю не відрізняється

Патіссон Санні Делайт – популярний у всьому світі голландський сорт

Патисони Міні-крихта можна солити і маринувати цілком

Насіння патисону обов’язково потрібна передпосадкова підготовка

Патисони дуже схильні до грибкових захворювань, тому безпосередньо перед висадкою насіння протягом 15–20 хвилин протруюють у яскраво-рожевому розчині перманганату калію або будь-якого фунгіциду біологічного походження (Байлетон, Алірин-Б, Рідоміл-Голд). Потім їх промивають у прохолодній воді та підсушують до сипучого стану.

Насіння на розсаду висаджують у другій половині квітня. Краще відразу в невеликі торф’яні горщики, пікірування та пересадку культура переносить не надто добре.

  1. Ємності наповнюють сумішшю перегною та універсального ґрунту для розсади (1:1). Насіння крупним планом на глибину 3-4 см. Субстрат помірно поливають, горщики закривають плівкою або склом.
  2. До появи сходів (це займає 7–10 днів) їх тримають у темряві за нормальної температури близько 30ºС. Як тільки насіння проросте, укриття знімають, його знижують до 22–24ºС вдень і 18–20ºС вночі. Різкі перепади температур для сіянців дуже шкідливі.
  3. Розсаду віком 10-12 днів підгодовують, поливаючи розчином простого суперфосфату (3-5 г на літр води). Поливають сіянці помірно, раз на 3-4 дні. Інакше патисони можуть загнити.
  4. За тиждень до висадки розсаду обприскують розчином карбаміду або іншого азотовмісного добрива, щоб підвищити її імунітет. Потім починають гартувати, поступово продовжуючи час перебування на свіжому повітрі з 2-3 годин до 8-10 годин. Форточку у приміщенні, де стоїть розсада, на ніч не закривають.

Вирощування патисонів розсадою дозволяє отримати врожай раніше

Сіянці готові до висадки в ґрунт через 25–30 днів, наприкінці травня чи на початку червня. У них має бути мінімум 2–3 справжніх аркушів. Висаджують розсаду в лунки глибиною близько 15 см, відстань між ними – 70-80 см. Оптимальний час для процедури – ранок або вечір після заходу сонця.

Лунки добре проливають водою. На дно кладуть жменю перегною, столову ложку пукраїнцівої деревної золи і трохи лушпиння цибулі. Розсаду висаджують разом з торф’яним горщиком або з грудкою землі, заглиблюють до першого сім’ядольного листя. Ґрунт акуратно ущільнюють, сіянці ще раз поливають, витрачаючи близько 1 л води на рослину. Поки патисони не рушать у зріст, їх бажано захистити від прямих сонячних променів, спорудивши тимчасовий навіс із будь-якого покривного матеріалу білого кольору.

Патисони висаджують у ґрунт, заглиблюючи до першого сім’ядольного листя.

Різновиди та сорти

Перед посадкою патисонів необхідно ознайомитися з сортовими різновидами культури, що відрізняються, строками плодоношення, розміром, смаковими властивостями та кольором дозрілих плодів.

  1. Білий різновид овочевої культури характеризується ранніми термінами визрівання, ніжним смаком та ароматом м’якоті. Якщо виростити на присадибній ділянці патисони сорту Чебурашка, Коровай та Білий 1З, то врожай можна збирати вже на 35-40 добу після початку активного росту та розвитку рослин.
  2. Помаранчеві або жовті представники гарбузового сімейства характеризуються яскравим забарвленням захисної шкірки і невибагливістю до погодних умов. Сорт під назвою НЛО здатний рости та плодоносити у різних кліматичних зонах. Погодні умови не впливають на схожість та врожайність овочевої культури. А патіссон з красивою назвою Фуете відрізняється тривалим терміном зберігання дозрілих овочів.
  3. Серед сортів із зеленим забарвленням шкірки виділяють патисони під назвою Гоша та Чунга-Чанга. Різновиди характеризуються високими показниками плодоношення та відмінними смаковими властивостями.

Подивіться також Як пасинкувати та прищипувати гарбуз у відкритому ґрунті — схеми

Завдяки плідній роботі селекціонерів також виведені гібридні сорти овочів з фіолетовою або чорною шкіркою.

Садівник із 17-ти річним стажем і наш експерт

Важливо! При посадці овочевої культури необхідно звертати увагу на рекомендації до регіонів вирощування та термін дозрівання плодів.

Висаджування насіння у відкритий ґрунт

Насіння патисонів можна висаджувати і відразу ж у відкритий ґрунт. Але такий метод практикується переважно у південних регіонах із теплим кліматом. На всій території України врожай може просто не встигнути визріти, якщо погода протягом літа стоятиме холодна, похмура і дощова.

Для грядки вибирають відкрите добре освітлене сонцем місце. Ґрунтові води не повинні підходити до поверхні ближче, ніж на 1,5–2 м. Субстрат бажаний родючий, але легкий, пухкий. Оптимальний варіант – суглинок. Не зростатимуть патисони в закисленому або засоленому субстраті, а також у ґрунті, що більше нагадує болото.

Грядка з патисонами має добре освітлюватися сонцем

«Попередники» на грядці культуру влаштовують будь-які, крім рослин із сімейства Гарбузові. Краще розмістити їх подалі від посадок гарбузів та кабачків. Ці рослини дуже легко перезапилюються. Передбачити, що саме визріє на кущі, неможливо.

Ділянку готують ще з осені. Це стосується і грядки, на яку планується висадити розсаду патисонів. Ґрунт перекопують, одночасно вносячи перегній (5 л/м²), фосфорні (15–20 г/м²) та калійні (8–10 г/м²) добрива. Якщо грунт кислий, додається доломітове борошно, подрібнене на порошок яєчна шкаралупа або гашене вапно.

Перегній – природний засіб для підвищення родючості ґрунту

Навесні за пару тижнів до висадки ґрунт добре рихлять, грядку проливають розчином будь-якого комплексного добрива для овочевих культур. Грунт на глибині 10-15 см до моменту висадки повинен прогрітися щонайменше до 15ºС. У регіонах із субтропічним кліматом насіння патисонів можна садити вже наприкінці квітня або у першій декаді травня. У та середній смузі України цей термін зсувається на його другу половину, а на Уралі та в Скандинавії доведеться чекати до початку червня. Насіння, висаджене в грунт, що не прогрівся, швидше за все, згниють.

Насіння по 1-2 штуки висаджують у лунки з інтервалом 70-80 см, заглиблюючи на 5-8 см. Зверху їх присипають перегноєм, помірно поливають. Ґрунт обережно ущільнюють, грядку до появи сходів затягують поліетиленовою плівкою. Сіянці у фазі другого справжнього листа проріджують, залишаючи в лунці по одній, найбільш потужній і розвиненій рослині. Інші зрізають ножицями.

5 працюючих способів використання дьогтю на городі 7 кімнатних рослин, які допомагають вийти заміж навіть у зрілому віці

При висадженні насіння патисону у відкритий ґрунт теж потрібно витримувати інтервал між рослинами

Подальший догляд

Знаючи, як правильно садити патисони, залишилося розібратися, як їх доглядати. Ця культура не потребує особливої ​​уваги городника протягом усього сезону. Проте задля отримання хорошого врожаю необхідно враховувати її основні вимоги.

Полив

Патисони необхідно поливати при тривалій відсутності сезонних дощів, оскільки нестача вологи негативно впливає на формування зав’язі. Зрошення проводити 1 раз на 5-7 днів з промоканням ґрунту на 10-15 см. При цьому важливо не допускати застою вологи в ґрунті, щоб не сталося загнивання кореня.

Після кожного поливу слід розпушувати ґрунт для збереження повітрообміну

Підживлення

Патисони добре реагують на підживлення. Для цього під час нарощування зеленої маси необхідно використовувати органіку. А після початку цвітіння застосовувати фосфорно-калійні мінеральні суміші 1 раз на 2 тижні.

Захист від хвороб та шкідників

Патисони при невідповідності умов вирощування уражаються різними грибковими захворюваннями та шкідниками. Для захисту рослин у першому випадку потрібно застосовувати фунгіциди: “Рідоміл Голд”, “Квадріс”, “Скор”, а в другому – акарициди-інсектициди: “Актеллік”, “Інта-Вір”, “Актофіт”.

Важливо! Застосовувати хімічні препарати слід з урахуванням терміну очікування.

Патисони – корисна овочева культура, з вирощуванням якої цілком може впоратися городник-початківець. Для цього необхідно лише правильно підібрати сорти, з урахуванням клімату регіону, підготувати грядку та забезпечити мінімальний догляд. Але не варто забувати про сівозміну, щоб усі зусилля не були витрачені даремно.

Запилення патисону садівники проводять вручну.

Жіночі квітки легко відрізнити від чоловічих за наявності плодової зав’язі біля основи бутона. Для запилення у чоловічої квітки потрібно обірвати пелюстки і кілька разів провести маточкою по тичинках. Ще пилок переносять за допомогою м’якого пензлика або ватного диска. Проводять запилення виключно у суху погоду.

Жіноча квітка патисону можна відрізнити за наявності плодової зав’язі

Грядку потрібно регулярно прополювати та розпушувати, але дуже обережно. Коренева система у рослин поверхнева. Бажано ґрунт мульчувати. Це допоможе затримати вологу в ґрунті, не дасть пробитися бур’янам та захистить коріння від висихання.

Якщо цвітіння патисонів затягується, досвідчені садівники рекомендують зрізати з куща 1-2 найстаріші листки. Через 4-5 днів процедуру потрібно буде повторити. Проводять її рано-вранці.

Як і всі гарбузові, патисони люблять вологу. До цвітіння їх поливають водою кімнатної температури кожні 5-6 днів, витрачаючи близько 10 л води на 1 м2. Після формування зав’язі інтервал між поливами скорочують до 3-4 днів, норму збільшують до 10-12 л. Воду ллють під корінь чи борозни між кущами. Небажано, щоб краплі потрапляли на листя, квіти та плоди.

Патисони, як і всі Гарбузові, потребують частого та рясного поливу.

Під плоди, що сформувалися, лежать на землі, обов’язково підкладають шматок фанери, скла, руберойду і так далі, щоб захистити їх від зіткнення з вологим грунтом. Інакше майже неминуче розвиток гнилі. З тією ж метою видаляють старе зів’яле листя та залишки пелюсток квітки з плодової зав’язі.

Вегетативний період у патисонів досить короткий, тому рослині достатньо двох підживлень. Перед цвітінням по грядці в сухому вигляді розподіляють по 40-50 г калійного та фосфорного добрива і вдвічі менше від азотного. Можна використовувати і комплексні препарати – Азофоска, Амофоска тощо.

Зрілі плоди потребують фосфору та калії. Азот стимулює кущі до інтенсивного нарощування зеленої маси, самі патисони в них не залишається сил. Через 5-7 днів після формування плодових зав’язей патисони поливають настоєм свіжого гною, пташиного посліду, листя кропиви або кульбаби. Готується він протягом 3-4 днів. Перед вживанням проціджують і розводять водою 1:10 або 1:15, якщо це послід. Підійде будь-яке добриво на основі біогумусу, настій деревної золи. На кожну рослину витрачається близько 0,5 л.

Настій кропиви – природне джерело фосфору та калію

Відео: рекомендації щодо догляду за патисонами

Підготовка до посадки патисонів

На колишнє місце цю культуру можна висаджувати, не раніше ніж через 4 роки

Вирощувати патисони, як і інші гарбузові культури, необхідно з дотриманням сівозміни. Найкращими попередниками для патисонів є: морква, картопля, томати, зелень, цибуля.

Для отримання хорошого врожаю слід заздалегідь підготувати ділянку та насіння. Це дозволить досягти дружної схожості та повноцінного розвитку кущів надалі.

Вибір та підготовка ділянки

Для цього рослини слід обирати відкрите сонячне місце на дачі. При нестачі світла кущі нарощуватимуть зелену масу, на шкоду плодоношенню. Для цього рослини ідеально підходить суглинистий і супіщаний ґрунт із гарною аерацією та нейтральною кислотністю.

Підготовку ділянки слід розпочинати з осені. Для цього його необхідно перекопати на глибину лопати і внести в ґрунт гній із розрахунку 10 кг на 1 кв. м., а також по 40 г суперфосфату та 25 г сірчистого калію.

Важливо! При підвищеній кислотності додатково до ґрунту потрібно додати доломітове борошно.

Підготовка насіння

Безпосередньо перед посадкою необхідно провести підготовку насіння. Це дозволить на початковому етапі провести відбраковування непридатних екземплярів, а також досягти дружньої схожості надалі.

Для цього необхідно розкласти посадковий матеріал в один шар на картоні та покласти на сонячне підвіконня на 7 днів. Цю процедуру дозволяє досягти надалі більшої появи жіночих квітів, отже, і зав’язі.

Після цього необхідно опустити насіння у слабо-рожевий розчин марганцівки на 15 хв. Примірники, які при цьому випливли на поверхню, потрібно викинути, тому що в них немає повноцінного зародка. Після цього посадковий матеріал необхідно сполоснути у чистій воді та загорнути у вологу марлю.

Отриманий пакунок покласти в холодильник на 6 ч., що сприяє гартуванню саджанців. Після цього залишити в притінку на 2 дні при кімнатній температурі. За цей час насіння проклюнеться і його потрібно відразу висадити.

Важливо! Підготовлене насіння не підлягає подальшому зберіганню.

Патисони в теплиці

Кущі у патисонів досить компактні, тому насіння та розсаду можна висаджувати і в теплицю. Практика показує, що в цьому випадку врожай визріває на 1,5–2 тижні раніше, ніж звичайно.

З осені ґрунт обов’язково перекопують, для підвищення родючості вносять перегній. Для дезінфекції її проливають темно-рожевим розчином перманганату калію або 5% мідним купоросом, теплицю обкурюють, спалюючи шматочок сірчаної шашки.

Запилюють патисони у теплиці виключно вручну. Її регулярно провітрюють. Сперте вологе повітря дуже добре підходить для розвитку більшості грибкових хвороб, його люблять і багато шкідників. У сильну спеку скла обприскують зсередини розведеною водою гашеним вапном, а проходи поливають холодною водою. Це допомагає зменшити температуру.

Патисони можна вирощувати і в теплиці, компактність рослини це дозволяє

Насіння та розсаду патисонів у теплицю висаджують у першій декаді травня. Обов’язково потрібно дотримуватися схеми висадки. Хвороби та шкідники в закритому приміщенні поширюються швидше, ніж у відкритому ґрунті, а при загущених посадках взагалі практично блискавично.

Як правило, кущі тепличних патисонів розростаються сильніше, тому потрібно своєчасно видаляти зайве листя, що затіняє плодові зав’язі. Місця зрізів присипають товченою крейдою або пукраїнцівою деревною золою.

Овощ патісон – опис

Рослина патіссон – трав’янистий однорічник напівкущової або кущової форми з жорстким великим листям, одиночними одностатевими однодомними квітками жовтого кольору і плодом-гарбуза тарілчастою або дзвінковою залежно від сорту форми білої, зеленої, жовтої, фіолетової або строкатої офарблення. Цінність патисонів у смакових якостях їх плодів, що вживаються в їжу в тушкованому, смаженому, маринованому та солоному вигляді. Вони нагадують кабачки, але в той же час їх ніжніший смак можна порівняти з артишоками і спаржею.

Патіссон є дієтичним продуктом, рекомендованим при хворобах шлунка, печінки та нирок, а також при атеросклерозі. Він має активну сечогінну властивість, що виводить з організму зайву рідину і вимиває сіль.

Патисони в домашніх умовах

Патіссон – рослина кущоподібна і до того ж досить компактна. Його можна висадити в контейнер або великий горщик і вирощувати в домашніх умовах.

Коренева система у нього поверхнева, тому ємність не повинна бути надто глибокою. Діаметр – приблизно 60-70 см. Обов’язково наявність дренажних отворів. На дно насипають шар керамзиту, гальки, цегляної крихти завтовшки 3-5 див.

Що стосується ґрунту, підійде будь-який універсальний субстрат для розсади, якщо його змішати з перегноєм або родючою дерновою землею у рівній пропорції. Для профілактики грибкових захворювань на кожен літр готової суміші додають столову ложку товченого крейди або подрібненого активного вугілля в порошок.

Місткість розміщують неподалік вікна, що виходить на південний схід або південний захід. Щоб уникнути опіків листя, патисони бажано захистити від потрапляння прямих сонячних променів. На літо горщик виносять на лоджію, балкон, веранду.

Поливають «домашні» патисони в міру просихання верхнього шару ґрунту, раз на 3-4 дні. Підгодовують кожні 15-20 днів будь-якими добривами на основі біогумусу. Ця культура віддає перевагу натуральній органіці.

Збір та зберігання врожаю

Збирання патисонів з грядки починають, коли плоди досягають позначки 6-8 сантиметрів у діаметрі. Збирати овочеву культуру рекомендовано у теплий, сухий день. Дозрілі овочі консервують, додають у овочеві страви та заморожують.

У прохолодному, темному, добре провітрюваному приміщенні культура зберігає свіжість і товарний вигляд протягом 6-7 місяців.

Хвороби, шкідники та боротьба з ними

Як і всі гарбузові, патисони нерідко страждають від хвороб. Особливо схильні вони до зараження грибками. Тому насіння перед висадкою обов’язково протруюють у розчині фунгіциду.

Найбільш небезпечні для культури такі захворювання:

  • Антракноз. На листі розпливаються великі напівпрозорі жовтувато-бежеві плями, уздовж прожилок утворюється шар рожевого нальоту. Плоди покриваються вдавленими чорними виразками. Уражені тканини гниють.
  • Аскохітоз. Стебла та листя покриваються дрібними коричневими плямами, облямівка яких поступово темніє, а поверхня світлішає. Уражені тканини засихають та відмирають.
  • Біла гнилизна. На листі і стеблах утворюються «мокнучі» темні плями, що затягуються шаром «пухнастого» сірувато-білого нальоту. Поступово він ущільнюється, починає сочитися каламутна жовта або рожева рідина.
  • Чорна пліснява. На листі між прожилками з’являються жовто-коричневі плями, що поступово затягуються шаром чорно-бурого нальоту. Потім захворювання перекидається на плоди. Уражені тканини відмирають, утворюються дірки.
  • Борошниста роса. На лицьовій з’являється порошкоподібний білий наліт, що нагадує розсипане борошно. Постраждалі тканини жовтіють та засихають.

Фотогалерея: симптоми типових для патисонів захворювань

Антракноз – одне з поширених грибкових захворювань

Аскохітоз – типове для всіх гарбузових захворювань

Уражена білою гниллю рослина швидко гине

Чорна пліснява вражає і рослина, і самі патисони

Борошниста роса здається нешкідливим нальотом, який легко стерти з листя, але це зовсім не так

Більшість хвороботворних грибків не переносять сполук міді. Тож боротьби з ними використовують фунгіциди. Підійдуть як старі перевірені не одним поколінням садівників засоби (бордоська рідина та мідний купорос), так і сучасні препарати (Топаз, Хорус, Скор, ХОМ, Купрозан тощо).

Для профілактики ґрунт на грядці опудрюють тютюновою крихтою або колоїдною сіркою. Самі рослини присипають товченою крейдою чи деревною золою. Воду для поливу періодично замінюють на блідо-рожевий розчин перманганату калію.

Якщо симптоми помічені вчасно, можна спробувати впоратися із захворюванням за допомогою народних засобів. Патисони обприскують розчином кальцинованої соди, піною господарського мила, розведеним водою 1:10 кефіром або молочною сироваткою з додаванням йоду (крапля на літр). Перевага народних засобів у тому, що їх можна застосовувати будь-коли, тоді як використання фунгіцидів, якщо це не препарати біологічного походження, не допускається при цвітінні і за 15-20 днів до збирання врожаю.

Не оминають патисони стороною і шкідники. Найбільшу небезпеку для рослини становлять:

  • Баштанна попелиця. Дрібні жовто-зелені комахи селяться на рослині цілими колоніями, щільно обліплюючи молоде листя, бутони та плодові зав’язі. Для профілактики патисони обприскують будь-якими настоями із різким запахом. Як сировину можна використовувати бадилля картоплі або томатів, полин, шкірку лимона, сухе тютюнове листя, стрілки цибулі або часнику. По периметру грядки та в міжряддях висаджують чорнобривці, календулу, лаванду. Ті ж настої допоможуть впоратися зі шкідником, якщо попелиці поки що небагато. Але патисони треба буде обприскувати не кожні 7-10 днів, а 3-4 рази на добу. Якщо ефекту немає, застосовують інсектициди загальної дії – Іскра-Біо, Конфідор-Максі, Інта-Вір.
  • Павутинний кліщ. Побачити неозброєним оком самого шкідника практично неможливо, зате добре помітні тонкі напівпрозорі павутинки, листя, бутони і плодові зав’язі. Для профілактики кущі обприскують настоєм цибулинної та часникової кашки. Щоб упоратися зі шкідником, застосовують акарициди – Неорон, Вертімек, Санмайт, Аполло.
  • Слимаки. Шкідники харчуються тканинами листя та плодами, виїдаючи в них отвори. На поверхні залишається липкий сріблястий наліт. Якщо слимаків небагато, можна збирати їх вручну або приманювати за допомогою пасток (вкопані в землю ємності, заповнені пивом, варенням, розведеним водою, цукровим сиропом, шматочками капусти або грейпфрута). Основу стебла оточують «бар’єром» із хвойних голок, піску, подрібненої яєчної шкаралупи. У разі масової навали слимаків застосовують препарати Мета, Гроза, Слизнеїд.
  • Білокрилка. Від неї страждають переважно патисони, що вирощуються в теплиці. Дрібні білі метелики, схожі на міль, обліплюють виворіт листа, спалахуючи при найлегшому дотику до нього. Для профілактики кущі обприскують будь-якими трав’яними настоями, що різко пахнуть. Дорослих особин знищують за допомогою пасток у вигляді змащених вазеліном, клеєм, що довго сохне, медом шматків картону або фанери. У разі масової навали застосовують препарати Моспілан, Актара, Адмірал, Фуфанон.

Фотогалерея: як виглядають шкідники патисонів

Попелиця — один із «найвсеїдніших» садових шкідників

Павутинний кліщ не комаха, тому для боротьби з ним використовуються спеціальні препарати – акарициди.

Лежкість у плодів, ушкоджених слимаками, різко знижується, презентабельність теж сильно страждає

Білокрилка чомусь небайдужа до жовтого кольору, цю особливість використовують при виготовленні пасток

Захист патисонів від хвороб

Як і кабачки, патисони не застраховані від кореневої гнилі, борошнистої роси, фузаріозу, зеленої мозаїки. Поразка ними зумовлена ​​перевищенням норм поливу. Проводити обробку цієї овочевої культури хімічними препаратами не слід. Якщо ви виявили, що рослина зіткнулася з недугою, негайно обробіть землю фунгіцидами на основі біологічних речовин. Скористайтеся одним із наступних біопрепаратів:

Збирання врожаю патисонів

До збирання врожаю можна приступати після того, як плоди досягнуть 6-10 см в діаметрі. Такі плоди підійдуть для виготовлення заготовок на зиму. Для вживання в їжу потрібно дочекатися, поки патисони не виростуть до 10-12 см. З овочів готують рагу, ікру. Перезрілі гарбуза мають щільну шкірку. Їх м’якоть твердіє, її смакові якості набагато гірші, ніж ті, що притаманні зеленим плодам.

До збирання врожаю можна приступати після того, як плоди досягнуть 6-10 см в діаметрі.