Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.
Клінічні прояви Інкубаційний період дифтерії триває від 2 до 10 днів.
Єдиним надійним способом профілактики дифтерії, правця та кашлюка є вакцинація. Дітям роблять щеплення комбінованою вакциною у віці 2, 4, 6 та 18 місяців. У 6 та 16 років проводиться ревакцинація вакцинами з дифтерійно-правцевим компонентом. Дорослим для повного захисту необхідна ревакцинація кожні 10 років.
Незважаючи на схожість, ці хвороби мають певні відмінності. Під час тонзиліту запальний процес не залишає межі мигдаликів. При дифтерії патологічні зміни спостерігаються в піднебінні, а набряклість здатна поширитися на шийний відділ і груди. При ангіні наліт на мигдаликах легко усувається.
Лікування дифтерії Головним у лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує дифтерійний токсин у крові.
Головний метод лікування дифтерії – введення антитоксичної протидифтерійної сироватки. Дуже важливо встигнути це зробити на перших стадіях захворювання, поки токсин ще не атакував внутрішні органи. Можуть також призначатися детоксикаційні препарати, вітаміни.
Цією формою зазвичай хворіють малюки. Плівки утворюються на слизової носових ходів, порушуючи носове дихання. Слизова оболонка набрякає, збільшується в розмірі. Дитині доводиться дихати ротом. Щоб поставити діагноз, потрібно провести риноскопию: для цього доведеться …