Урожайність ярої пшениці т га
Зміст:
V. D. Orekhivsky
Інститут фізіології рослин і генетики НАН
A. I. Kryvenko
Інститут фізіології рослин і генетики НАН
R. V. Solomonov
Інститут фізіології рослин і генетики НАН
I. I. Motsnyy
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН
Платежі авторів
Цей журнал бере з авторів плату за наступні послуги.
Публікація однієї статті становить: 1000,00 (UAH)
Якщо робота буде прийнята до публікації, Вам буде необхідно перерахувати журналу Плату за публікацію статті для компенсування витрат на видання.
Якщо Ви не маєте коштів на оплату публікації, Ви можете звернутися з проханням про виняток у сплаті. Ми не хочемо, щоб плата ставала перешкодою для публікації якісних наукових робіт.
Реквізити
Одержувач: Національний університет біоресурсів і природокористування України
Адреса: м.Київ, вул. Героїв Оборони, 15
IBAN: №UA038201720313211001202016289
Банк: ДКСУ, м. Київ
Код банку 820172
ЄДРПОУ 00493706
ІПН 004937026501
(Наукові видання університету)
Призначення платежу: ПІБ, особовий рахунок 18.06.03.04.01
Особовий рахунок 18.06.03.04.01
Набір статей триває до 26 січня 2024 року
Алгоритм пошуку і розрахунку наукометричного показника:
Особливості розвитку та продуктивний потенціал сортів ярої пшениці різного походження в умовах півдня України
Анотація
Мета. Дослідити особливості розвитку та потенціал продуктивності ярих сортів пшениці різного походження при осінньому та весняному посівах. Виділити кращі зразки для включення їх в селекційну програму зі створення факультативних сортів пшениці та удосконалення озимого генотипу пшениці м’якої. Методи. Матеріалом для дослідження слугували сорти ярої пшениці різного генетичного походження: з України ‒ Харківська 26 (стандарт), Харківська 30 і селекційні лінії д.104/06 та д.118/06; з західної Європи ‒ Triso, Jara, Typic; з Канади ‒ Glen lea, AC Superb; з центральної Америки ‒ Babax та Trap1. Сорти впродовж двох років (2007-2008) висівали у два сезони і три строки: 1 строк, оптимальний для озимих 06.10.06/09.10.07 (посів озимих зразків); 2 строк, підзимовий 13.11.06/21.11.07 (посів озимих і ярих зразків); 3 строк, оптимальний для ярих 19.03.07/18.03.08 (посів ярих зразків). При посіві восени за контроль було взято сорти озимої пшениці: Безоста 1, Одеська 16, Одеська 267, Вікторія одеська, Куяльник та Кірія. Фенологічні спостереження провадили згідно з методикою Державного сортовипробування. Розмір ділянки 10 м 2 . Повторність – трикратна. Попередник – чорний пар. Реакцію на фотоперіодичну чутливість вивчали у різниці терміну затримки колосіння в умовах короткого світлого дня ‒ 10 годин у порівняні із звичайним природним – 16 годинним (травень-червень). Перезимівля ярих зразків, підзимового строку посіву, завдяки теплій зимі в обидва роки відбулась нормально. Результати. Одним з основних елементів, який формує продуктивність, є загальна кущистість з подальшої її реалізації в продуктивну. За показником загальної та продуктивної кущистості, різниці між сортами озимого та ярого типу розвитку не спостерігалось. Рівень загальної та продуктивної кущистості залежить від особливості сорту, а не від його типу розвитку. Колосіння ярих зразків при посіві в оптимальні строки відбувається дуже пізно для нашої зони 1-8 червня. При осінньому посіві за показником дата колосіння (18-29 травня) не виявлено чіткого контрасту між зразками ярої та озимої пшениці. Колосіння та дозрівання проходить в один строк с різницею між сортами до 9 днів. Так як і за показником дати колосіння реакція на фотоперіодичну чутливість залежить від генетичних особливостей сорту і не залежить від типу розвитку пшениці. Менш чутливими до тривалості світлового дня виявилися сорти Куяльник, AC Superb, Typic, Trap1 з різницею в колосінні (4-5 днів) між коротким і повним днем. Дуже чутливими з різницею від 10 до 16 днів в колосінні при короткому і повному дні були сорти Вікторія од., Кірія, Харківська 26, Triso, Jara, лінії д.104/06 і д.118/06. Рівень урожайності за 2 роки у ярих сортів в порівняні з озимими сортами суттєво в рази нижчий. Навіть посів восени і висока інтенсивність відростання, однаковий рівень загальної та продуктивної кущистості, нейтральна реакція до фотоперіодичної чутливості деяких сортів не спроможні дати урожайність хоча б на рівні сучасних сортів озимої пшениці. Кращі за урожайністю сорти ярої пшениці другого строку, AC Superb (3,61 т/га), Babax (3,55 т/га), Trap (3,35 т/га), лінія д.118/06 (3,23т/га) знаходились на рівні озимих сортів пшениці Безоста 1 (3,44 т/га) та Одеська 16 (3,33 т/га) і суттєво нижче від сорту Куяльник (4,48 т/га). При весняному посіві урожайність (максимум 2,45 т/га) сортів ярої пшениці була низькою із-за специфічних умов Півдня України. Суттєвої різниці за показником урожайності між сортами ярої пшениці при посіві навесні не виявлено. Висновки. Результати дослідження показали, що для Півдня України доцільним є розробка програми із схрещуванням озимої пшениці з ярою пшеницею для отримання факультативних форм, які б були на рівні урожайності озимих пшениць, скоростиглими і з нейтральною реакцією на фотоперіодичну чутливість. За результатами даної роботи для селекційної програми, було виділено та залучено до схрещування низку сортів ярої пшениці: українського пулу ‒ лінія д.118/06, Харківська 30; західноєвропейського пулу ‒ Triso; канадського пулу ‒ AC Superb; центральноамериканського пулу ‒ Babax.
Ключові слова
Повний текст:
Посилання
Vavilov N. I. (1935) Nauchnyye osnovy selektsii pshenitsy: Teoreticheskiye osnovy selektsii rasteniy: monografiya. [Scientific foundations of wheat breeding: Theoretical foundations of plant breeding: monograph] Moscow: Selkhozgiz. 244 p.
Vavilov N. I. (1931) Rastitel’nyye resursy Zemli i rabota VIR po nikh. [Plant resources of the Earth and VIR work on them] Seed production. 13(14). P.6–10.
Lyashok D. K., Musich V. N. (1984) Rezul’taty izucheniya morozostoykosti i zasukhoustoychivosti ozimo-yarovykh gibridov pshenitsy labo¬ratornymi metodami: Fiziologo-geneticheskiye osnovy intensifikatsii selektsionnogo protsessa. [Results of the study of frost resistance and drought resistance of winter-spring wheat hybrids by laboratory methods: Physiological and genetic bases of the intensification of the breeding process] Saratov. P. 131–132.
Kirichenko F. G. (1963) Metody selektsii ozimykh pshenits: Za razvitiye michurinskoy agrobiologicheskoy nauki. [Methods of selection of winter wheat: For the development of Michurin agrobiological science] Moscow: Selkhozgiz. P. 39–47.
Kirichenko F. G. (1969) Metody i rezul’taty rabot po selektsii ozimoy tverdoy pshenitsy: Selektsiya samoopylyayushchikhsya kul’tur. [Methods and results of winter durum wheat breeding: Breeding of self-pollinating crops] Moscow: Kolos. P. 61–77.
Kirichenko F. G. (1981) Osnovnyye dostizheniya otdela selektsii pshenitsy VSGI za posledniye 50 let: Teoreticheskiye i prikladnyye aspekty selektsii i semenovodstva pshenitsy, rzhi, yachmenya i tritikale. [The main achievements of the Wheat Breeding Department of VSGI over the past 50 years: Theoretical and applied aspects of breeding and seed production of wheat, rye, barley and triticale] Odessa: VSGI. P. 183‒I84.
Malyuta D. I. (1963) Vyvedeniye sortov tverdoy ozimoy pshenitsy: Selektsiya i semenovodstvo. [Breeding varieties of durum winter wheat: Breeding and seed production] No. 1. P. 45‒48.
Erinyak N. I. Osobennosti selektsii intensivnykh sortov ozimoy myagkoy pshenitsy na osnove skreshchivaniya ekologo-geograficheski otdalennykh form: diss… kand. s.-kh. nauk: 06.01.05 / Vsesoyuz. sel. –gen. inst. [Peculiarities of breeding intensive varieties of winter soft wheat based on crossing ecologically and geographically distant forms: diss. cand. agric. Sciences: 06.01.05 / All-Union. Plant breed. -gene. inst.] Odessa. 1979. 130 p.
Lyfenko S. F., Erinyak N. I., Fedchenko V. P., Buntovsky R. P. (1986) Sort ozimoy myagkoy pshenitsy Prometey: nauch. -tekh. byul. VSGI. [Variety of winter soft wheat Prometheus: scientific. -those. bul. VSGI] Odessa. No. 4 (62). P. 3‒5.
Lyfenko S. F. (1987) Polukarlikovyye sorta ozimoy pshenitsy: Kiyev: Urozhay. [Semi-dwarf varieties of winter wheat: Kyiv: Harvest] 192 p.
Bazalіy V. V. (2000) Vplyv riznykh umov zovnishn’oho seredovyshcha i tsenotychnykh umov na proyavlennya kil’kisnykh oznak ozymoyi pshenytsi. Tavriys’kyy naukovyy visnyk. [Influx of different minds of the old middle ground and coenotic minds on the manifestation of quantitative signs of winter wheat. Taurian scientific bulletin] v. 13. P. 21‒28.
Посів ярої пшениці восени: порівняння врожайності, переваги, перспективи та можливості
Дослідні посіви були проведені на базі господарства ТОВ «Україна» (с. Скорики, Підволочиського району, Тернопільської обл.).
Осінній посів
На фото стан пшениці на 3 день після висіву:
На фото 6 день після посіву, пшениця вже була покільчена:
Станом на 20 лютого 2023 року зійшов сніг – пшениця була в фазі шильце. Яра пшениця перезимувала краще, ніж очікувалося.
Весняний посів
- Сорт ярої пшениці: Лікамеро
- Посів: 15 березня 2023 р.
- Площа 50 га
- Обробка насіння: Спайдер, КС 1,25 л/т + Інітер 600, ТН 0,7 л/т + Розалік (Zn,P,N,S) 1,0 л/т + Ерайз, Р 1,0 л/т + Блек Джек, КС 1,0 л/т
Висіяно у тому ж полі, що і осінній посів.
На фото стан посівів на 23.03.2023 р., Порівняння посіву осінь – весна. (Загальний масив поля з сортом Лікамеро 150 га. – посів осінь 100 га і весна 50 га):
На наступних фото стан посівів 23.06.2023 р.:
Результати урожайності ярої пшениці Лікамеро:
- Осінній посів (100 га) – 7,42 т/га
- Весняний посів (50 га) – 7,16 т/га
Висновки
Посів ярої пшениці в зиму бажано проводити з останньої декади листопада до кінця грудня. Головне, щоб пшениця не дала сходи до метеорологічної зими. Загалом, посів ярої пшениці восени – це технологічний прийом, який можна використати за несприятливих погодних умов для посіву озимої пшениці, щоб зберегти структуру посівних площ зернових культур.
Фактично, різниця у врожайності між весняним та осіннім посівом, може скласти до 1,5 т/га на користь осіннього посіву. На нашу думку, це може бути завдяки збільшення вегетаційного періоду і можливості закласти більшу довжину колоса та більшу кількість зерна в колосі.
Але найбільшою перевагою осіннього посіву ярої пшениці Лікамеро, виявився ранній збір врожаю – за два тижні до початку збирання озимої пшениці. Збір врожаю весняного посіву сорту Лікамеро припав на середину строків збирання озимої пшениці.
Рекомендації
Краще посіяти яру пшеницю пізно восени (у зиму), ніж у той самий термін сіяти пшеницю озиму, так як урожайність пшениці ярої в порівнянні з озимою – буде вище.
Звичайно ж непотрібно засівати всі площі таким методом, але варто про це знати та використовувати цей метод посіву в разі неможливості вчасного посіву озимої пшениці.
Що в Європі?
Як показують офіційні результати в Німеччині, посів сорту LICAMERO з початку листопада, показує вищу урожайність, ніж у більшості озимих пшениць – це перевага збільшується з кожним тижнем посіву. Пшениця яра LICAMERO компенсує це хорошим початковим розвитком та кущінням, сорт має гарну стійкість до фузаріозу, тому його можна вирощувати навіть після кукурудзи.
Норми висіву регулюються в залежності від часу посіву і структури ґрунту (360-450 зерен/м²).
Менеджер з агрономічних питань «ЕРІДОН»
КАНІЙ Юрій Несторович | (050)-413-50-28